Дуже сумнівні подробиці: ТОП-5 фактів у справі Гандзюк, які обурили громадськість

Сьогодні, 4 листопада, річниця смерті активістки і співробітниці мерії Херсона Катерини Гандзюк. Вона померла в муках від травм після того, як її облили кислотою. Патріоти України наводять Топ-5 фактів, які обурили громадськість під час розслідування, яке все ще не завершене, і винесення вироків винним.

1. Напад з кислотою кваліфікували як хуліганство

Хоча в день нападу вже було відомо, що Катерина Гандзюк отримала опіки понад 30% тіла і перебуває в реанімації у важкому стані, в поліції Херсона заявили, що її облили «невідомою речовиною (попередньо кислотою)» і кваліфікували напад за ч.4 ст. 296 Кримінального кодексу України — як хуліганство. Санкція цієї статті - позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

ЗМІ відразу ж повідомили, що поруч з місцем нападу знайшли літрову банку із залишками кислоти, якою облили Гандзюк. Експертизу речовини, яку використовували під час нападу, провели лише наступного дня — 1 серпня 2018 року. Тоді ж справу перекваліфікували як замах на вбивство з особливою жорстокістю.

Мер Херсона Володимир Миколаєнко, журналісти та активісти звертали увагу на затримку із проведенням експертизи, незважаючи на те, що від неї залежало лікування постраждалої.

2. Конфлікт інтересів поліції і прокурор, який зняв обвинувачення з Крисіна

До нападу Катерина Гандзюк конфліктувала з херсонськими поліцейськими, зокрема вона звинуватила голову Управління захисту економіки поліції Артема Антощука в тому, що він вимагає 3% бюджетних грошей Херсона, і заявляла, що близько 200 «журналістів» з фейковими посвідченнями отримали в обласній поліції дозволи на травматичну і газову зброю у 2014−2018 роках.

Контролювати виконання законів херсонськими поліцейськими під час розслідування нападу на Гандзюк повинен був, зокрема, прокурор Євген Красножон відомий тим, що у 2014 році виніс постанову, якою закрив провадження за статтею 115 Кримінального кодексу Вбивство, відкрите у зв’язку із загибеллю журналіста В’ячеслава Веремія. Через це Юрія Крисіна, який брав участь у вбивстві, судили за хуліганство і засудили до умовного терміну, що викликало масові протести.

1 серпня 2018 року під МВС відбулася акція протесту з вимогами передати розслідування справи Гандзюк СБУ, відзвітувати про розслідування нападів на інших активістів, відсторонити керівництво МВС у Херсонській області та відправити у відставку голову МВС Арсена Авакова. Акція протесту відбулася і під прокуратурою Херсонської області.

Генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що доручив передати розслідування нападу на Гандзюк СБУ 3 серпня 2018 року. 5 листопада 2018 року, наступного дня після смерті Гандзюк, в СБУ повідомили, що ще не отримали всіх документів у справі.

3. Затримання людини, якої в день нападу не було в Херсоні

3 серпня 2018 року Аваков оголосив про затримання підозрюваного у справі Гандзюк. Ним виявився 40-річний чоловік на ім'я Микола Новіков. 6 серпня суд заарештував його на два місяці без права внесення застави.

При цьому сам Новіков заявив, що перебував з 27 липня по 1 серпня 2018 року на базі відпочинку Більшовик, і це можуть підтвердити свідки. Крім того, в Новікову нападника не впізнали свідки і сама Гандзюк говорила, що це не він.

22 серпня 2018 року суд повинен був розглядати апеляцію на арешт Новікова, але в той самий день кримінальне провадження проти нього закрили і відпустили на свободу, не проводячи засідання суду.

4. Друга перекваліфікація справи і невеликі терміни виконавцям

З 20 по 23 серпня 2018 року суд заарештував п’ятьох справжніх виконавців нападу на Катерину Гандзюк: координатора нападу Сергія Торбіна, Микиту Грабчука, який безпосередньо скоїв напад, а також Володимира Васяновича, В’ячеслава Вишневського і Віктора Горбунова. Усі вони виявилися бійцями-добровольцями АТО.

Батько Катерини Гандзюк Віктор Гандзюк розповів ЗМІ, що його дочка була знайома з Торбіним, оскільки брала участь у наданні волонтерської допомоги бійцям АТО. За його словами, Катерина Гандзюк також допомагала зібрати гроші на протез Васяновичу, який втратив ногу на війні.

4 червня стало відомо, що всі п’ятеро виконавців нападу визнали себе винними та пішли на угоду зі слідством, не назвавши при цьому замовника злочину. Справу знову перекваліфікували — за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу — умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень.

6 червня виконавцям винесли вирок: координатор нападу на Гандзюк Сергій Торбін був засуджений до шести років і шести місяців позбавлення волі, а безпосередній нападник Микита Грабчук — до шести років в’язниці. Володимир Васянович та В’ячеслав Вишневський отримали по чотири роки в’язниці, Віктор Горбунов — три роки.

Згідно з даними обвинувачення, Торбін на замовлення осіб, імена яких не називалися, схилив інших обвинувачених — Микиту Грабчука, Володимира Васяновича, В’ячеслава Вишневського і Віктора Горбунова — до участі в замаху.

5. Безкарність замовників

За словами її батька, сама активістка вважала замовниками нападу на даний момент екс-голову Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва, його екс-заступника Євгена Рищука (обидва — члени Блоку Петра Порошенка) і відстороненого зараз судом від виконання обов’язків голову Херсонської облради Владислава Мангера.

З усіх трьох лише Мангер офіційно є підозрюваним. Генпрокурор Юрій Луценко заявляв, що Мангер замовив вбивство Гандзюк і «частково організував за допомогою свого фінансування».

15 лютого суд заарештував його на 17 діб із правом вийти під заставу в 2,4 млн грн. За Мангера відразу ж внесли заставу. Голова Херсонської облради називає обвинувачення в організації вбивства Гандзюк «політичним замовленням».

3 листопада 2019 року під час круглого столу з журналістами начальник Головного слідчого управління СБУ Богдан Тиводар заявив, що, на думку слідства, замовників вбивства Гандзюк було кілька, а також, що «є особи, які знали, але не повідомили».

Як основний мотив нападу на Гандзюк розглядається схема підпалу Олешківського лісу для його подальшої вирубки, про яку вона писала. Зокрема, Тиводар підтвердив, що відпрацьовується версія того, що створення парку Гілея, яке лобіювало керівництво Херсонських адміністрації та ради — Андрій Гордєєв, Євген Ріщук і Владислав Мангер, могло працювати для покриття схеми незаконної вирубки лісу.

Виконавців та замовників пов’язує ключова фігура Олексія Левіна. 24 липня стало відомо, що слідчі вирішили призупинити кримінальне провадження щодо Владислава Мангера та Олексія Левіна, через якого, за версією обвинувачення, Мангер замовив напад, оскільки не можуть проводити слідчі дії щодо Левіна, який перебуває у розшуку. Сторона потерпілих вважає, що завдяки припиненню розслідування Мангер і Левін можуть отримати шанс уникнути відповідальності.

Перший заступник начальника Головного слідчого управління СБУ Віталій Маяков повідомив 3 листопада, що за вказівкою Левіна родичам підозрюваних у вбивстві Гандзюк платили за мовчання підозрюваних. За його словами «те, що фінансував Мангер безпосередньо, доказів не отримано, а те, що кошти надходили за командою Левіна, такі докази є».

Олексію Левіну оголосили про підозру 4 грудня 2018 року. Юрій Луценко в цей день повідомив про його кримінальне минуле. За словами генпрокурора, Левін був засуджений за організацію вбивств та розбійних нападів на 15 років, а його батько — довічно. Вийшовши із в’язниці, Левін став помічником депутата Херсонської облради Миколи Ставицького, який, у свою чергу, був радником голови Херсонської облради Владислава Мангера. Луценко заявив, що Левін виїхав з України «в день перших затримань, які здійснювала Національна поліція».

Ще одному фігуранту справи Гандзюк Ігорю Павловському не продовжили запобіжний захід у вигляді домашнього арешту через «стан здоров’я». Активісти спільноти Хто замовив Катю Гандзюк? повідомили, що Павловський 28 липня 2019 року їздив на матч Суперкубка України з футболу в Одесі, і стан здоров’я не завадив йому це зробити.

15 жовтня 2019 року Павловський вчетверте не з’явився на засідання суду. 16 жовтня 2019 року лідер одеського відділення АвтоМайдану Віталій Устименко повідомив, що Павловський не перебуває на лікуванні в лікарні Одеси, що він вказав як причину неявки в суд.