Двієчники мають більше шансів стати успішними в житті: У чому суть феномену

Існує думка, що діти, які не дуже добре вчаться в школі, виростають більш успішними людьми, ніж відмінники. Цей феномен підтвердила і пояснила психологиня, психоаналітикиня Анна Кушнерук, передають Патріоти України.

Експертка взяла участь у подкасті Олексія Дурнєва "Котик хоче знати" і розповіла, як це працює. За її словами, майбутній успіх людини в житті формують не строгі оцінки як такі, а те, як людина вміє адаптуватися, діяти в стресі та знаходити нестандартні рішення. І тут двієчники отримують перевагу над тими, хто вчиться добре.

За словами Кушнерук, традиційна система оцінювання далеко не завжди відображає реальні здібності дитини. "Хтось може бути нереально розумним, але на контрольній починається майже панічна атака", – пояснила вона. В результаті така дитина просто не встигає показати свої знання за обмежений час. В такому разі оцінка не може бути об’єктивним показником її потенціалу.

Натомість у реальному житті для школяра важливішими виявляються інші навички. "Його буде оцінювати життя з можливістю від напруги переходити до якоїсь класної дії", – зазначила психологиня. Тобто, за її словами, ключову роль відіграє здатність діяти в складних умовах, а не лише правильно відповідати на тестові запитання.

Експертка наголосила: серед успішних людей є як колишні відмінники, так і ті, кого в школі вважали слабкими учнями. Об’єднує їх щось зовсім інакше – вміння шукати альтернативні шляхи. "Це люди, які мали віднайти абсолютно інакший спосіб просувати те, що їм потрібно", – сказала Кушнерук. Якщо стандартні інструменти не працюють, такі люди починають діяти креативно: імпровізують, експериментують, "шукають вхід через вікно, коли двері зачинені".

Саме ця гнучкість мислення і може створювати ілюзію, що "двієчники успішніші". Насправді ж йдеться не про низькі оцінки самі по собі, а про розвиток дивергентного мислення – здатності бачити кілька варіантів вирішення проблеми, відходити від стандартів і не зациклюватися на одному сценарії.

Водночас психологиня застерегла батьків від спрощених висновків. "Я не можу сказати, що кожен двієчник – це автоматично успішна людина. Це буде маячнею", – наголосила вона. За низькою успішністю можуть стояти різні причини: від особливостей розвитку до складних життєвих обставин чи психологічних травм.

Окрему роль відіграє і те, що шкільна система не завжди враховує індивідуальні потреби дітей. Деяким просто не підходить формат навчання. "Він не хоче вчитися, бо йому не цікаво… або манера, в якій навчають, для нього може бути неприйнятною", – пояснила Кушнерук. Наприклад, нейровідмінним дітям із постійною потребою в русі складно засвоювати матеріал у класичному "сидячому" форматі.

Таким чином, феномен "успішних двієчників" – це не про оцінки, а про інше: здатність мислити нестандартно, адаптуватися та знаходити власний шлях. І саме ці якості, а не шкільний табель, часто визначають, як складеться життя людини поза класною кімнатою, пояснила Кушнерук.