Економічна криза: Як карантин вплине на українців, - економіст

- Антикризовий кошторис передбачає падіння економіки проти раніше планованого зростання на 3,7 відсотка, середньорічний курс гривні - 29,5 за долар, а не 27. Ці реалістичні версії?

- Уряд погіршив свої прогнози – очікують падіння на 4,8 відсотка. Майже всі інші такі ж невтішні. Єдиний оптимістичніший – Світового банку. Там очікують, що економіка України на кінець року може впасти лише на 3,5 відсотка. Та для цього треба подолати кризу до другого півріччя. Впроваджувати реформи, зберігати макроекономічну стабільність. Є сумніви, що це вдасться.

- Щоб вивільнити 64 мільярдів гривень на боротьбу з Covid-19, відмовились від фінансування близько 40 статей видатків. Які найважливіші реформи це ставить на паузу?

- Прикро, що зупинили реформу приватизації. З одного боку під час кризи складно отримати хорошу ціну. Інвесторів мало, попиту нема. Всі хочуть забрати свої інвестиції та вкласти в більш надійні активи. З іншого - кілька сотен державних підприємств в Україні збиткові. Вони забирають гроші з бюджету. Якби країна їх продала, ці гроші можна було використати на підтримку економіки і вразливих верств населення, на боротьбу з коронавірусом.

У нас часто відкладають реформи. Мовляв, не на часі. От як пенсійну – з 2001 року. Перерахунки у пенсійний бюджет досягнули розмірів, які можна порівнювати з зовнішніми боргами. Але вона знову не на часі.

- Найбільше заберуть коштів у Міністерства розвитку громад - 6,8 мільярда гривень, Міністерства культури - 5 мільярдів, Міносвіти - 4,95. Натомість додатковий мільярд отримають судді. На 29,7 мільярда гривень збільшать фінансування Пенсійного фонду, щоб виконати план уряду з підвищення пенсій та разових виплат. Майже вдвічі менше - 15,5 мільярда - додатково отримає Міністерство охорони здоров'я. Про що говорить такий розподіл?

- Про реформування тут не йдеться. Зменшення на Міносвіти та Мінкультури турбує. Дуже погано, що зменшили фінансування кіно та Нової української школи. При тому залишили фінансування Національної академії педагогічних наук України. Якраз у сфері освіти та науки важливе ефективне використання коштів. Тобто можна досягти потрібних результатів і за менші гроші, якщо перерозподілити їх на фінансування більш ефективних витрат. Скорочення витрат на силовий блок (крім армії) на 5-10% дозволило б залишити фінансування важливих статей бюджету на культуру та освіту.

- Якою мала би бути економічна стратегія?

- Насправді, наша стратегія загалом досить адекватна, але окремі деталі можна було б і поліпшити. Перемовини з Міжнародним валютним фондом, намагання отримати підтримку від Євросоюзу – правильний крок. Важливо опікуватись боргом і дефіцитом економічно обґрунтованими методами, а не просто друкувати гроші.

Але чи наша економічна політика є продуманою? Навряд. Президент заявив про виділення мільйона доларів за винайдення вакцини. Не пояснюють, наскільки це реалістично.? Ми одна із п'яти держав, які заявили, що розробили тести. Але чому Україна не здійснює масове тестування?

Такий же провал і в економічній сфері. Наприклад, регулювання цін – виключно популізм. Ми це вже проходили і жодного стримування таке регулювання не дасть.

- Слушною є підтримка вразливих верств, малого та середнього бізнесу. Уряд розуміє, що друкувати гроші – не вихід. Підходять економічно виважено. Турбує те, що заходи фіскальної політики виглядають спонтанними. Можна було зробити податкове послаблення більш таргетованим, наприклад, саме постраждалим секторам. Скасування податку на землю – це підтримка крупних олігархів за рахунок місцевих бюджетів.

- Які будуть глобальні економічні наслідки від пандемії для України?

- Скорочення міжнародної торгівлі, зростання фінансової вразливості, невизначеності. Отже - негативні очікування споживачів. Це ризики інфляції. А також втрата робочих міць, зменшення виробництва товарів і послуг.

Найбільш вразливим може виявитися сектор послуг і туризму, який постраждає від обмежень на пересування і закриття кордонів. У першу чергу це стосується галузей, де важливим є фізична взаємодія: роздрібна торгівля, готельна справа, індустрія розваг, транспорт. Цей загальний сценарій торкнеться й України.

Україна вразлива ще й тому, що зав'язана на міжнародній торгівлі в металургії. Падіння цін на ресурси і нафту загрожує зменшенням експорту відсотків на 10.

- Чи можна теперішню кризу порівняти з тією, що була у 2008-му? Які уроки Україна не винесла з неї?

- Це може бути початком ще більшої кризи. Економіка України неефективна. З 2008-го мали позбуватися бар'єрів. Так і не відкрили ринок праці, (багато чинних норм застаріли та стримують ведення бізнесу. Роботодавець має отримати можливість гнучко та швидко змінювати умови праці. А працівники – гарантії щодо оплати та збереження робочого місця. Уряд подав до Верховної Ради проєкт нового закону про працю. - Країна). Суддівська система лишилася недореформованою. Маємо давні проблеми з корупцією.

У 2008-му українська економіка впала найбільше серед європейських кран, бо мали неякісну банківську систему. То була в першу чергу фінансова криза. Вона потягнула економічну. Відтоді в банківській системі зробили суттєвий прорив і це дуже добре.

У теперішню кризу Україна входить сильнішою. Маємо низьку інфляцію, стабільну банківську систему, керований обмінний курс, макроекономічну стабільність і перспективи відновлення.

- Як криза позначиться на кожному українцеві?

- Зростатиме безробіття. Не думаю, що матимемо такий сплеск, як у США, коли заявки на виплати допомоги подали 10 мільйонів американців. Однак безробіття за березень вже зросло приблизно на 1 відсотковий пункт. Збільшуватиметься довготривала незайнятість, як після 2008-го.

Для курсу гривні немає небезпеки, бо Нацбанк стоїть на сильних позиціях. Попередня паніка на валютному ринку фактично затухає. Депозити повертаються в банки. Підстав для обвалу курсу зараз немає.

Відбудеться падіння доходів і споживання через обмеження під час карантину. Зупинка транспорту не дозволяє їздити на роботу тим, хто жив у селах, а працював у містах. Це стосується навіть тих секторів, які не зупинилися. Зменшуються перекази від заробітчан, а це теж споживацькі можливості багатьох українців.

Повернення українців з-за кордону через 3-6 місяців почне збільшуватиє тиск на ринок праці і провокує безробіття. Але не всі заробітчани шукатимуть роботу. Частина вичікуватиме, щоб повернутися до попереднього способу життя. Частина шукатиме сезонного підробітку. Незайнятість значно зросте у прикордонних областях.

- Як людям готуватися до кризи?

- Не витрачатися на предмети розкоші. Переглянути витрати. Не треба обмінювати валюту до кінця літа. Хоч багато спеціалістів радять мати заощадження в різних валютах. Але якщо суми невеликі, то на обмінах більше втратите. Зниження цін очікуємо в секторі нерухомості, особливо комерційної. Тому в це теж не варто вкладати.

Треба розвивати навички більшої продуктивності. Щоб краще адаптуватися, коли підприємство переводить роботу в онлайн.

У деяких секторах з'являться додаткові можливості – на це слід звернути увагу тим, хто тимчасово втратив роботу, або перебуває в вимушеній відпустці. Помітно зросла кількість вакансій на посади продавців, кур'єрів і фармацевтів.

Поширюватимуться послуги віртуальної реальності. У медицині це може набути нового вигляду. До лікарів звертатимуться онлайн. Впроваджуватимуть такі види консультацій і діагностики.

Розвиватимуться онлайн-розваги. У плюсі будуть послуги інтернет-комунікації. Зросте попит на тренінги та консалтинг, спрямовані на навчання персоналу і переведення бізнесу в онлайн.

- Міністр фінансів Сергій Марченко каже, що без співпраці з Міжнародним валютним фондом дефолту в Україні не буде. То чи буде співпраця і чи буде дефолт?

- У цьому році дефолту не буде. Навіть у 2014-му була більша загроза, але цього не сталось. Дефолт не вигідний ні нам, ні тим, хто нам позичав гроші.

Ресурси в Україні є. Накопичили їх, завдяки активні позиції на валютному ринку. Умовою успішної співпраці з Міжнародним валютним фондом було прийняття закону про ринок землі, який таки ухвалили. А також "антиколомойського" закону. Він завис, до нього подали понад 16 тисяч правок, але часу на прийняття ще достатньо.

Міжнародні виплати по заборгованостях Україна спроможна зробити і без МВФ. Складніше з тими, які доведеться погашати у вересні. Але Національний банк має достатній золотовалютний запас. Хоч це буде й більш відчутно для економіки.

- Під час криз зростає розуміння, чому реформи настільки потрібні. Найкращий приклад – медична.