Якими насправді були українські козаки: Російська пропаганда століттями створювала міфи

ТСН розвінчав міфи про козаків. У червоних шароварах та вишиванці танцює гопак і відрами п'є горілку – ось такий образ українського козака кілька століть нав'язувала нам спочатку російська, а потім радянська культура.

Від Миколи Гоголя до радянських кінострічок козацтво змальовували як селян-утікачів, які селилися на Великому Лузі і воювали з татарами, турками, а потім і з поляками-поневолювачами.

Але чи так це, йдеться в сюжеті ТСН.Тижня. У день Покрови Божої Матері, давнє козацьке свято, наш історичний розслідувач Станіслав Ясинський зібрав докупи більшість міфів про козаків, щоби показати: запорожці – це не шароварні поглиначі горілки і галушок, а каста майстерних воїнів.

Як Катерина ІІ "переписала" історію

У 1783 році російська імператриця Катерина ІІ створила спеціальну комісію з надзвичайними повноваженнями. Десятки науковців протягом наступних десяти років в режимі суворої секретності мали знешкодити одні, переписати інші і створити неіснуючі історичні документи.

Зміни в літописах мали виправити незручні моменти, конфузи в російському державотворенні та перетворити історію завойованих імперією народів на єдине ціле. До чого тут козаки? Зараз пояснимо.

Саме Катерина ІІ в 1764 році остаточно знищує Гетьманщину, перетворивши її на Малоросійську губернію. Вона ж з 1772-го по 1795-й тричі ділить з німцями землі Речі Посполитої. У плані Катерини українське козацтво мало або зовсім зникнути, або стати зручним матеріалом ребрендингу її імперії. Саме тому більшість документів про появу козаків, їхнє життя, війни, традиції і настрої були радикально переписані російськими міфотворцями. Ця комісія буквально знищила оригінали літописів

Натомість, при Катерині ІІ наприкінці 18 століття з'являються козацькі міфи. За одним з них українські – чи малоросійські козаки – це кріпаки, що втекли від польської панщини. За цією російською легендою, нещасні "малороси" тікали у Великий Луг, де в 16 столітті панувала анархія – і там одразу ставали козаками.

Але в цій байці ну зовсім нічого не сходиться. Порівняти козака і кріпака – це приблизно те саме, що поставити поруч сучасного бійця спецпідрозділу і юнака, що намагається втекти від війни через західний кордон.

Пригноблені і голодні кріпаки-втікачі дійсно вешталися степом. Але більшість їх рано чи пізно ставали здобиччю загонів з Кримського ханства, які полювали на живий товар. А перетворити землеробів на загони професійних кавалеристів чи майстрів шаблі можливо лише завдяки дуже інтенсивній підготовці в армійських таборах.

Виходячи з цього, коли вчорашні кріпаки почали тікати в низини Дніпра, ці воїни вже жили там. Ті прадавні козаки, що збудували перші Січі в 15 столітті – за різними гіпотезами, могли бути нащадками хазарів чи навіть окремим невідомим народом. Але маємо чесно визнати – після історичних маніпуляцій Катерини ми втратили документи, що могли б розповісти, хто вони і звідки взялися.

Відомі на всю Європу воїни

Ще один міф – буцімто козаки воювали тільки з татарами і поляками. Насправді до кінця козацької вольниці українські кондотьєри – тобто найманці – встигла повоювати ледь не в усіх європейських війнах. Так, козаки Сагайдачного разом з поляками штурмували Москву.

В 1618-му в Європі розпочалася Тридцятирічна війна – і козацькі полки воювали в складі австрійського війська. На мапі, що зображає розстановку сил у битві під Білою горою в Чехії в 1620 році – зображений підрозділ української кінноти – 3 тисячі козаків.

30-річна війна в Європі завершилася в 1648 році. В Україну потоком почали вертатися козаки – тепер вже не просто поодинокі воїни-відчайдухи, а загартовані битвами і добре навчені солдати і офіцери. Саме ця нова велика сила дозволила Хмельницькому розпочати битву за створення власної держави.

Шок – козаки не носили шаровари

Та міфотворці добре попрацювали. І вкрали не лише історію козацького походження чи їх війн, а навіть зовнішності та звичок. Ось улюблені радянськими кінорежисерами червоні широченні шаровари, вишиванка, гопак та горілка відрами.

Та виявляється, всі ці деталі були вигадані в Росії в кінці 19 століття. Цей образ мав зробити українське козацтво лубочним, карикатурним і незручним для героїзації.

Насправді ж в 16 і в 17 столітті козаки – як і решта європейських воїнів – носили зовсім не блискучі шаровари, а вузькі штани, які добре облягають ногу і не заважають в бою. А за чарку оковитої перед битвою командир міг стратити козака – тож дисципліна в загонах трималась залізна.

Інші російські міфи

Навіть сьогодні історія продовжує використовувати російські міфи. От наприклад – програш козаками Національно-визвольної війни. Навмисно загублено інший факт. Який полягає в тому, що після так званого "програшу" протягом ще 110 років Гетьманщина як рівноправний з Московією суб'єкт федерації зберігає і посилює власну владу та територіальний устрій, мову і культуру.

За цей час козацтво і українськість настільки глибоко проросли в поколіннях людей, що руйнування Січі, історичні реформи Катерини і низка культурних і мовних заборон 19 століття вже ніяк не могли вплинути на глибинну пам'ять народу. І як тільки слабшав контроль Москви, козацьке коріння починало активно народжувати нових воїнів.