Історія одного вислову: Чому аристократів називали людьми "блакитної крові"

Вираз «блакитна кров, біла кістка» часто використовують, коли говорять про людину аристократичного походження або підкреслюють її вишукані манери, стиль життя чи виховання. Сьогодні ця фраза здебільшого звучить у переносному або навіть іронічному значенні, але її історія має доволі цікаве походження, передають Патріоти України.

Що означає «блакитна кров»

Найпоширеніша версія походження цього вислову пов’язана з історією Іспанії у середньовіччі.

У VIII столітті територію країни захопили маври, і протягом кількох століть між місцевим населенням та завойовниками відбувалися змішані шлюби.

Однак аристократія регіону Кастилія пишалася тим, що нібито зберегла «чистоту походження» і не змішувалася з маврами.

Через дуже світлу шкіру представників знаті їхні вени добре просвічувалися і виглядали блакитними. Саме з цього з’явилася метафора «блакитна кров», яка означала благородне походження.

Чому кажуть «біла кістка»

Вислів «біла кістка» також пов’язаний із соціальною ієрархією. У середньовічному суспільстві люди з вищих станів рідко працювали фізично та намагалися уникати сонця.

Вони носили закритий одяг, капелюхи, використовували парасольки та берегли шкіру від засмаги. Блідість вважалася ознакою багатства і високого статусу.

Натомість селяни та робітники проводили багато часу під відкритим небом, через що їхня шкіра швидко темнішала і грубіла. Через це виник контраст між «блідим» дворянством і «засмаглим» простолюдом.

Як вислів поширився Європою

З часом фраза «блакитна кров» перейшла з іспанської традиції до інших європейських мов, зокрема до Франції, а пізніше — і до слов’янських культур.

У ті часи походження людини відігравало величезну роль. Воно визначало, ким людина може стати, де житиме, з ким одружиться і навіть які права матиме.

Як вислів використовують сьогодні

У сучасному світі соціальні межі між станами майже зникли, тому фразу «блакитна кров, біла кістка» використовують переважно у переносному значенні.

Іноді так жартома називають людей, які підкреслюють свою «особливість», манери або відрізняються від оточення.