Історію можна не лише бачити, щупати, а й сприймати на запах: Науковці спромоглися відтворити парфуми стародавніх єгиптян

Запахи Стародавнього Єгипту, які тисячоліттями вважалися втраченими назавжди, можуть знову ожити — і не лише в уяві. Вчені розробили нові методи відтворення парфумів, що використовувалися під час муміфікації, і це відкриває шлях до абсолютно нового, мультисенсорного музейного досвіду. Про це передають Патріоти України з посиланням на Independent.

Сучасна археологія давно вийшла за межі розкопок і фрагментів кераміки. Передові методи аналізу давньої ДНК, білків та інших молекул дозволяють дослідникам відтворювати раціон людей минулого, виявляти хвороби й навіть краще розуміти ритуальні практики. Тепер до цього списку додався ще один, несподіваний напрям — запахи.

Останніми роками науковці навчилися працювати з леткими органічними сполуками — молекулами, які відповідають за аромати. Саме вони зберігають «хімічні сліди» пахощів, якими користувалися тисячі років тому. У новому дослідженні представлено одразу кілька інноваційних музейних рішень: ароматизовані картки, стаціонарні ароматичні станції та оновлені експозиції мумій, які дозволяють буквально відчути стародавні методи консервації.

Як пояснює археохімік з Тюбінгенського університету Барбара Губер, одних лише біомолекулярних даних недостатньо. Завдання парфумера — перетворити суху хімічну інформацію на цілісний запаховий образ, який передає складність оригінального аромату, а не просто набір окремих нот. Саме на цьому перетині науки й мистецтва і народжуються запахи минулого.

Першими такі експерименти можуть оцінити відвідувачі музею Августа Кестнера в Ганновері. Там ароматизовані картки стали частиною екскурсії з промовистою назвою «Запах потойбічного життя». Аромати відтворили на основі чотирьох єгипетських канопічних глечиків, що належали пані Сенетнай — високопоставленій аристократці, яка жила приблизно у 1450 році до нашої ери.

Щоб досягти максимальної автентичності, команда вчених створила кілька рецептур, кожна з яких містить близько 20 інгредієнтів. Над ними спільно працювали парфумер, археохімік, археолог і консультант із запахової спадщини. Такий підхід дозволив не просто «сконструювати аромат», а максимально наблизитися до того, що могли відчувати люди Стародавнього Єгипту.

За словами однієї з авторок дослідження Софії Колетт Еріх, мета проєкту — дати музеям нові інструменти, які допоможуть відвідувачам буквально зануритися в минулі епохи. Запах, переконані дослідники, здатен викликати сильні емоції та створити значно глибший зв’язок із історією, ніж візуальні експонати.

Ароматичну станцію вже встановили й у музеї Мусгор в Орхусі, Данія, на виставці «Стародавній Єгипет — одержимий життям». І, схоже, це лише початок: у майбутньому музеї можуть перестати бути «тихими залами» й перетворитися на простір, де історію можна не лише побачити, а й відчути на запах.