Історики вражені: Аналіз ДНК показав, хто насправді складав кістяк Карфагенської держави. Цивілізація, що ледве не знищила Рим мала дуже обмежені кровні узи з фінікійцями

Упродовж понад двох тисяч років загальноприйнятим було уявлення, що засновниками Карфагену були народи, які походять із Лаванта – східного Середземномор'я. Проте тепер, коли науковці вивчили ДНК цих морських торговців і завойовників, виявилось, що одна з найвеличніших народностей Середземномор'я І тисячоліття до н.е. мала лише незначний кровний зв'язок із левантійськими фінікійцями. Про це йдеться у восьмирічному дослідженні, результати якого опублікували в журналі Nature, передають Патріоти України з посиланням на The New York Times.

Як давно відомо, наймогутнішим і найбільш успішним із незалежних міст-держав фінікійців, розкиданих по Середземномор'я та за його межами став Карфаген, заснований приблизно в IX столітті до нашої ери на території сучасного Тунісу. Карфагеняни, яких римляни імениували "пунічний народ", створили імперію, яка зрештою розширилася на територію північно-східної Африки та на південь сучасної Іспанії, а також численні острови від Сіцілії на північ та Захід.

Територіальна експансія зрештою призвела до суперництва з не менш хижим Римом, і як наслідок до трьох пунічних воєн. У жорстокій битві на виснаження впродовж багатьох десятиріч Рим, що мав більше людських та матеріальних ресурсів врешті-решт пкреміг. Протистояння завершилося 146 року до нашої ери жорстокою облогою Карфагену, під час якої римляни зруйнували це дивовижне місто, знищили його бібліотеки та традиційно засіяли тамтешню землю сіллю, аби страшний суперник більше ніколи не відродився.

Фінікійці були конфедерацією морських торговців, які вийшли з Леванту – східного Середземномор'я і розвинули найрозгалуженішу торгівельну мережу античності. Попри їхній значний внесок у суднобудівництво, навігацію та містобудування, наразі майже не залишилося письмових пам'яток.

Тепер міжнародна група дослідників проаналізувала ДНК останків 210 людей, більшість із яких знайшли в місцях, які традиційно вважають фінікійськими.

Вчені зробили висновок, що з VI по II століття до нашої ери левантійські фінікійці зробили лише незначний генетичний внесок у пунічні колонії, зокрема Карфаген.

"Вони зберегли фінікійську культуру, мову, релігію та свій комерційний спосіб життя, але передали їх людям біологічно іншого походження, з якими вони змішалися після прибуття в ці регіони", – пояснив співавтор роботи, генетик із Гарвардського університету (США) Девід Рейх.

Виявилося, що основним предком фінікійців були греки. З ними, ймовірно, фінікійці змішалися на Сицилії, де грецькі та фінікійські колонії століттями існували поруч.

Автор кількох книг про Карфаген та його найвидатнішого полководця Ганнібала Декстер Гойос стверджував, що ніщо в розповідях грецьких та римських істориків не свідчить про стабільний потік мігрантів із Лаванту після створення міста-держави.

На його думку, фінікійці продовжували подорожувати до Карфагена, деякі навіть переїжджали туди сім'ями, але, ймовірно, вони не становили більше, ніж крихітну частину населення.

"Немає жодних доказів регулярного припливу фінікійських жінок, які б ставали дружинами чоловіків-колоністів", – стверджує вчений.

Варто зазначити, що відкриття повністю не зруйнувало усталену гіпотезу походження карфагенян.

Історикиня з Кардіффського університету (Велика Британія) Ів Макдональд, яка не брала участі в дослідженні, каже, що відносно невелика вибірка даних ускладнює узагальнення.

"Але стаття показує нам, наскільки варто розширити розуміння стародавніх світів за межі спрощених наративів про нас та них, чи римлян та карфагенян", – наголошує вчена.

Однак без сумніву в Греції дослідження ДНК карфагенян сприймають з неаби яким ентузіазмом. Бо в кожному разі еллінський світ заграв новими історичними барвами і новими перспективами наукових досліджень.