Аналіз ДНК показав, що похований зі зброєю в кургані Сариг-Булун в російській республіці Тува молодий скіфський воїн виявився 13-річною дівчинкою. Про це пише sciencealert, передають Патріоти України.

Відкриття доводить, що жінки у племені скіфів брали участь в мисливських або військових походах, підкреслюють автори роботи.

Команда з Росії картувала геном 2600-літніх скіфських рештків, які були виявлені в дерев’яному саркофазі з безліччю зброї ще в 1988 році.

«Ця дитина спочатку вважалася чоловіком, тому що поруч були виявлені археологічні знахідки, які зазвичай приписуються чоловікам: сокира, лук, стріли», — сказала археолог Варвара Бусова з Російської академії наук.

Але ДНК дитини показала, що рештки насправді були жіночими. «Це означає, що ми можемо з певною ймовірністю сказати, що скіфські дівчата також брали участь в мисливських або військових походах», — додала Бусова.

Дівчина-воїн була похована в сучасній сибірськый республіці Тува з сокирою, березовим луком і сагайдаком з десятьма стрілами, довжиною близько 70 сантиметрів, з кістяними і бронзовими наконечниками. Через щільне прилягання труни з модрини її останки були частково муміфіковані.

«Ця молода амазонка ще не досягла віку 14 років», — каже провідний автор нового дослідження, археолог Марина Кілуновська з Інституту історії матеріальної культури Російської академії наук.

Дівчина була одягнена в довгу шубу, сорочку, штани або спідницю. Використовуючи скануючий електронний мікроскоп, дослідники виявили, що її верхній одяг складається з клаптів шкіри гризунів, які споріднені тушканчикам. Вуглецеве датування інших могильних предметів віднесла похоронний комплекс до 7−5 століть до нашої ери, що є раннім скіфським періодом.

За словами Бусової, дослідницька група тепер хотіла б отримати більш точні дані про датування останків молодої дівчини-воїна, дослідити склад металевих могильних предметів і зайнятися відновленням і збереженням знайденого. Вони також сподіваються, що комп’ютерна томографія рештків може підказати, як загинула молода жінка-воїн.

Відкриття «мимоволі повертає нас до міфу про амазонок, які збереглися до наших днів завдяки Геродоту», — написала команда в своїй статті. Протягом століть міфи про амазонок були прикрашені, але тепер у нас є можливість дізнатися більше про войовниць, які стоять за міфами, завдяки сучасним археологічним дослідженням та вивченню ДНК.