Критично бракує рук: Українські аграрії задумались про працівників із Бангладеш та Непалу через кадровий голод

Через гострий дефіцит кадрів українські аграрні компанії дедалі активніше обговорюють можливість залучення працівників із Бангладешу, Непалу та Індії. Втім, більшість бізнесів поки не готові робити ставку на масовий найм іноземців через складну бюрократію, ризики та проблеми адаптації, передають Патріоти України.

Фермер із Кіровоградщини Олександр Шепеленко розповів, що потенційний працівник із Бангладеш сам звернувся до нього з пропозицією приїхати працювати в господарстві. За словами аграрія, зарплатні очікування іноземця виявилися вдвічі нижчими за середню оплату праці в Україні.

Однією з перших тему системного залучення іноземної робочої сили почала вивчати компанія МХП. Там розповідають, що на запуск перших пілотних проєктів пішло близько півтора року. Однак уже після першого масованого обстрілу частина іноземних працівників самовільно залишила місце роботи через стрес і страх війни.

У компанії визнають, що іноземці потребують окремої адаптації, адже повітряні тривоги, обстріли та життя під час війни для них стають серйозним психологічним викликом. Крім того, бізнес стикається з мовними бар’єрами, культурними відмінностями та складним процесом оформлення документів.

За словами HR-фахівців, процес залучення працівників із-за кордону може тривати від шести до дев’яти місяців. Проблем додають перевірки безпеки, оформлення віз, логістика та ризик того, що частина мігрантів розглядатиме Україну лише як транзитний пункт для подальшого виїзду до Європи.

Водночас частина агрокомпаній робить ставку не на мігрантів, а на автоматизацію. Зокрема Ukravit уже замовила гуманоїдного робота для виконання рутинних завдань на виробництві. У компанії вважають, що роботи у перспективі можуть стати дешевшим та ефективнішим рішенням, ніж іноземна робоча сила.

У LNZ Group та Bayer також заявляють, що наразі більше інвестують у розвиток українських кадрів, співпрацю з молодими спеціалістами та автоматизацію виробництва.

Експерти наголошують, що найближчими роками іноземна робоча сила навряд чи стане масовим явищем для українського агросектору. Поки що це радше точкові рішення для окремих компаній, а не системна відповідь на кадровий голод.