Про них мріяли усі: Ось на які курорти їздили відпочити в СРСР

Хоча СРСР і був найбільшою країною в світі, яка займала буквально одну шосту всієї земної суші, більшість його території все ж знаходилось в глибині континенту, ще й у північних широтах. Цей факт у поєднанні з тим, що виїхати за кордон громадянам Союзу було дуже складно, призводив до того, що можливості для відпочинку на теплому морі були надзвичайно обмежень, передають Патріоти України.

На всю гігантську Країну Рад справді підходящих для цього зон було геть небагато. Південь України, чорноморське узбережжя Грузії і невелика зона Росії – ось, по суті, і всі головні курорти СРСР. OBOZ.UA розповідає, куди і чому з’їжджались радянські люди на відпочинок влітку.

Крим

Кримський півострів залишався головною мрією кожного радянського громадянина і символом справді престижного відпочинку. Уособленням курортного стилю життя була Ялта. Все узбережжя Криму приваблювало поєднанням природи, клімату та розвиненої інфраструктури. Окремі місця, як-от Форос, мали особливий статус і використовувалися для відпочинку вищого керівництва держави.

Євпаторія

Євпаторія в Криму мала особливий статус – вона була одним із головних центрів оздоровчого відпочинку, куди з’їжджалися люди з усього Союзу. Місто пропонувало велику кількість санаторіїв і пансіонатів, де поєднувалися відпочинок і лікування. Навіть без сучасних форматів сервісу туристи отримували головне – море, м’який клімат і доступ до лікувальних процедур. У 1970-х роках курорт набув особливої популярності завдяки поєднанню пляжів, грязелікування та соляних ресурсів, а також завдяки жвавій, майже молодіжній атмосфері.

Юрмала

У радянські роки латвійська Юрмала мала репутацію престижного курорту, куди прагнули потрапити люди зі зв’язками. Стікалися сюди також представники творчих професій. Відпочинок на Балтійському морі відчувався майже "закордонним": доглянуті пляжі, соснові ліси та облаштовані кемпінги створювали особливий настрій. Частина туристів обирала формат із наметами, проводячи час просто неба біля. Курорт асоціювався з богемною атмосферою і залишався своєрідною мрією для багатьох.

Гагри

Місто в Абхазії швидко стала курортом загальносоюзного значення. Тут активно розбудовували санаторії, парки та інфраструктуру для відпочинку. М’який клімат, близькість моря та природні лікувальні ресурси зробили це місце одним із найкомфортніших на Чорноморському узбережжі. Після Другої світової війни тут з’явилася дача Сталіна, а сам курорт прикрашали екзотичні рослини, звезені з різних куточків світу. Попит був настільки високим, що путівки бронювали заздалегідь.

Трускавець

Ще один український курорт, про який мріяли всі в СРСР. Трускавець мав статус одного з найвідоміших бальнеологічних курортів ще задовго до радянської доби. Його мінеральні води, зокрема "Нафтуся", досліджували ще у XIX столітті. В Союзі цей курорт став доступним широкому загалу: тут можна було пройти повноцінне лікування і відпочити без значних витрат. Однак дістатись сюди було непросто, адже знаходився поблизу західного кордону Союзу – якщо їхати потягом, дорога могла займати до тижня.

Сочі

Сочі та прилеглі території Краснодарського краю Росії пропонували різноманітний відпочинок – від пляжного до санаторного. Курорт активно розвивався, стаючи універсальним напрямком для різних категорій туристів. Тут поєднувалися морське узбережжя, гірські пейзажі та широка мережа оздоровниць.

Мінеральні Води

Регіон Мінеральних Вод був зосередженням санаторно-курортного лікування. Місцеві джерела та води використовувалися для терапії різних захворювань, що робило цей напрямок особливо популярним серед тих, хто шукав не лише відпочинок, а й оздоровлення.