У 1946 році Гарвардська юридична школа придбала за 27,50 долара (близько 7 фунтів стерлінгів) документ, описаний в аукціонному каталозі як «копія, зроблена в 1327 році... дещо потерта і заплямована вологою», який довгий час зберігався в бібліотеці під номером HLS MS 172, а його справжня цінність була не досліджена.

Фото: MB Toth/RB Toth Associates

Однак нині два професори середньовічної історії дослідили документ і дійшли висновку, що це надзвичайно рідкісний і втрачений оригінал Великої хартії вольностей 1300 року, часів правління короля Едуарда І.

Оскільки документ місцями сильно вицвів, вчені працювали не з оригіналом, а зі знімками, отриманими за допомогою ультрафіолетового світла і спектральної візуалізації. Вони виявили, що почерк і розміри відповідають почерку і розмірам шести раніше відомих оригіналів 1300-го року створення. Британці також провели детальну перевірку самого тексту. Оскільки формулювання Великої хартії вольностей змінювалися протягом багатьох років, слова та їхній порядок повинні були бути ідентичними до тих, що були знайдені в інших оригіналах 1300-го

«Це остання Велика хартія вольностей... і вона заслуговує на увагу як оригінал одного з найважливіших документів у світовій конституційній історії», - сказав професор Девід Карпентер з Королівського коледжу Лондона, який почав аналізувати її після того, як побачив оцифровані зображення на сайті американського університету.

З урахуванням інфляції, у 2025 році ціна манускрипту у $27,50 становитиме близько $450 (£339).

Велика хартія вольностей - це хартія, вперше видана королем Іоанном у 1215 році, яка гарантувала свободи і права його підданих, а також ставила Корону під владу закону. Вважається ключовим кроком в еволюції прав людини проти деспотичних правителів, вона вплинула на формування конституцій по всьому світу.

Документ, який розповсюджувався по всіх графствах Англії, перевидавався королями з 1215 року до 1300 року, тобто, «можливо, існувало 200 оригіналів», - сказав професор Ніколас Вінсент з Університету Східної Англії в Норвічі, який допоміг професору Карпентеру встановити автентичність і походження гарвардського документа.

Сьогодні збереглося 25 таких оригіналів різних видань між 1215 і 1300 роками, більшість з яких знаходяться у Великій Британії.

Професори, які цілий рік досліджували гарвардський документ, вважають, що він походить з містечка Епплбі, графство Камбрія. На їхню думку, шлях від Епплбі до Гарварду пролягає через родину Лоутерів, землевласників, які передали документ Томасу Кларксону, провідному аболіціоністу 1780-х років. Спадок Кларксона перейшов через низку спадкоємців до родини Мейнардів, а наприкінці 1945 року документ продали на аукціоні Sotheby's за 42 фунти стерлінги лондонському книгарю.

Професор Вінсент сказав, що сьогодні документ коштує набагато дорожче: «Я б не наважився назвати цифру, але Велика хартія вольностей 1297 року, продана на аукціоні в Нью-Йорку в 2007 році, принесла 21 мільйон доларів (близько 10,5 мільйона фунтів стерлінгів на той час – ред.), тож ми говоримо про дуже велику суму грошей».