ЛАЗ-695: як у Львові створили автобус, що став легендою цілої епохи

13 лютого 1956 року на Львівському автобусному заводі було зібрано перший автобус моделі ЛАЗ-695 — машину, яка згодом стала справжнім символом українського автобусобудування. На момент створення це був один із найтехнологічніших автобусів у СРСР, передають Патріоти України.

Конструктори відмовилися від традиційної рамної конструкції й застосували інтегральний кузов із несучою основою — інноваційне рішення для того часу. Оригінальною була й передня підвіска з коригуючими пружинами, що покращувала плавність руху.

Перший ЛАЗ-695 призначався для міських маршрутів. Система дверей була продумана з урахуванням пасажиропотоку: задні двостулкові — для посадки, передні одностулкові — для висадки.

Перші модифікації та експерименти

У тому ж 1956 році з’явилися ще три дослідні машини: одна міська та дві приміські. Приміські версії мали лише одні передні двері. Особливо цікавою стала груднева модель — вона отримала верхній повітрозабірник у задній частині кузова та велику стилізовану літеру «Л» на передку.

У 1957 році завод представив нові дослідні зразки із повністю заскленою верхньою частиною лобової частини. Літера «Л» змінила форму. Один із цих автобусів став основою для створення більш комфортабельної моделі — ЛАЗ-697 «Турист».

Того ж року з’явився еталонний варіант для першої серійної партії. Автобус отримав характерний «фальшрадіатор» спереду та напис «Львів» українською мовою — важлива деталь для свого часу. Саме в такому вигляді модель пішла у серійне виробництво.

Салон передбачав 32 місця для сидіння, а загальна місткість становила 55 пасажирів. Автобус оснащувався двигуном ЗІЛ-124 потужністю 109 к. с. — модернізованою версією мотора, який використовувався на вантажівці ЗІЛ-150.

У 1956–1958 роках було випущено 306 автобусів ЛАЗ-695. Однак під час експлуатації виявилося, що кузов недостатньо жорсткий для складних дорожніх умов.

У березні 1958 року з’явився ЛАЗ-695Б із посиленим кузовом — це була перша серйозна модернізація. Модель отримала покращені гальма та верхній повітрозабірник на даху. Уже в середині 1958 року оновлений автобус пішов у серію.

Паралельно створювалися експериментальні версії з пневматичною підвіскою. Один із таких демонстраційних зразків урочисто представили на ВДНГ.

Восени 1958 року з’явився ще один дослідний автобус із жорсткішим дахом та пневмопідвіскою. Частина технічних рішень лягла в основу так званої другої модернізації наприкінці того ж року. Деякі експериментальні машини навіть не мали засклених схилів даху.

У 1959 році конструктори зменшили вагу кузова ЛАЗ-695Б на 400 кг, активно використавши скловолокно та алюміній. Тоді ж тестувався варіант із двоступеневою автоматичною коробкою передач, розробленою інститутом НАМІ. Ця модифікація отримала позначення ЛАЗ-695Ж.

Цікавим є й нестандартне рішення для військової версії автобуса. Через заднє розташування двигуна завантажувати ноші було складно. Тож інженери додали спеціальні невисокі двері у правій передній частині кузова. Таке рішення застосовувалося аж до 1990 року.

У 1960 році на базі ЛАЗ-695Б створили спеціальний автобус для транспортування космонавтів до стартового майданчика на Байконурі. А вже з 1963 року почалося виробництво тролейбусної версії — 695Т.

Перші десять машин виготовили безпосередньо на ЛАЗі, після чого виробництво передали до Києва на Київський завод електротранспорту (75 одиниць) та до Одеси на ОдАЗ (476 одиниць).

Загалом у 1958–1964 роках було виготовлено 16 718 автобусів ЛАЗ-695Б. Згодом на зміну прийшли нові, технічно досконаліші модифікації легендарного сімейства.