Мер Пльзеня знайшов пояснення, чому чехи протестують проти присутності українських біженців

У Пльзеньському регіоні найбільша в Чехії кількість українських біженців на одного жителя. Останнім часом з цим пов’язують кілька інцидентів, які сталися в околицях Пльзені і викликали багато негативних емоцій у місцевих жителів. Зокрема, йдеться про напад на двох жінок українок в місті Пласи та зґвалтування п’ятнадцятирічної дівчинки українським хлопцем у Пльзені. Десятки учасників суботньої демонстрації в Пльзені виступили проти українських біженців. Однак мер міста Пльзень Рудольф Шпотак не вважає ситуацію критичною. Про це він повідомив у інтерв'ю виданню Echo24, передають Патріоти України.

«Я не впевнений, чи виникне явна напруженість у Пльзеньському регіоні. Звичайно, сумна подія, що сталася тут, викликала невдоволення у невеликої частини суспільства, що знайшло своє вираження у мирному марші у минулі вихідні. Однак не вважаю, що це незадоволення має великий масштаб. Буває, мери проводять зустрічі, щоб вирішувати дрібні ситуації, пов'язані з не повністю відповідною поведінкою українців до нашого культурного життя. Незважаючи на те, що іноді вони поводяться більш гучно і веселяться, вони дотримуться наших законів, указів та правил так само, як і чеські громадяни», – сказав він.

При цьому він вважає, що інциденти, що трапилися в краї, не є критичними. «Я вважаю важливим наголосити: ми не повинні накладати колективну провину за дії окремих осіб. Якщо хтось вчиняє злочин, не слід звинувачувати у цьому всю громаду біженців. Так само, як і інший громадянин вчиняє правопорушення, це не робить всіх його співвітчизників винними. Тому вважаю, що таке ставлення до ситуації є найсправедливішим… Наразі ми не бачимо ознак ланцюгової реакції. Якщо такі ситуації й виникають, це звичайна практика у ХХІ столітті, пов'язана переважно із соціальними мережами. Поліція ретельно стежить за цим, щоб не допускати порушень закону у цій місцевості. Зокрема, у Пльзені, де мешкає безліч українських біженців, працюють співробітники місцевої поліції, які допомагають українським біженцям розуміти місцеві правила та постанови», – зауважив Шпотак.

За його словами, українські біженці, як і чехи мають проблеми з постійним житлом, тому виселити українців з гуртожитків – не найкраща ідея. З 6 тисяч українських біженців у Пльзені влада оплачує житло близько 1,5 тисячі.

«Багато (українських біженців – ред.) почали самі оплачувати тут проживання та знайшли роботу. У нас найбільше працюючих українських біженців не лише на душу населення, а в абсолютних цифрах. А щодо більш постійного житла, то, скажімо, навіть у громадян Чехії є проблема з пошуком постійного житла. Тож українські біженці мають таку саму проблему, як і громадяни Чехії», – підсумував мер Пльзеня.