Міфи і реалії: Колишній міністр курортів і туризму Криму пояснює, чому затопило Ялту і Керч і чи стане після злив у Криму більше води

Потужний циклон, що налетів на Крим наприкінці минулого тижня, призвів до затоплення частини міст на півострові. Спочатку затопило Керч, потім зливи дісталися до Ялти, викликавши вихід річок з берегів і затоплення вулиць і будинків. В Ялті є загиблий і понад 40 постраждалих, зазначають Патріоти України.

Олександр Лієв, який працював міністром курортів і туризму Криму до анексії 2014 року, а до цього очолював комітет з водного господарства Автономної республіки Крим, розповів журналістам телеканалу «Настоящее время», спільного проекту Радіо Свобода та Голосу Америки, наскільки такі зливи і потопи характерні для півострова і як вони вплинуть на проблеми з водою на півострові.

– Про Ялту писали, що востаннє така повінь була 100 років тому. Ви розумієте, які можуть бути причини, що практично одночасно виникла повінь і в Керчі, і в Ялті?

Така ситуація відбувається не раз на сто років, а подібні опади випадають приблизно кожні 10 років – це очевидний факт

– Перш за все хочу висловити співчуття і підтримку кримчанам, які постраждали від повені, бажаю якнайшвидшого відновлення житла і бізнесів. Нагадую, що у вас, дорогі кримчани, є всі підстави вимагати від влади РФ компенсації збитку в повному обсязі, і для цього дійсно є всі підстави.

Чому це сталось? В принципі така ситуація відбувається не раз на сто років, а подібні опади випадають приблизно кожні 10 років – це очевидний факт, тут не треба нічого пророкувати, можна подивитися багаторічні спостереження. Вже у лютому цього року було очевидно, ми прогнозували, що цей рік буде дуже дощовий, буде багато води і наші водосховища природного набору наповняться. Як і в минулому році абсолютно впевнено можна було прогнозувати ще в лютому, що рік буде посушливий і води, в тому числі питної, буде недостатньо. Це не тому, що ми володіємо якоюсь магією, а просто ці дані – я їх забрав із собою з Криму, але вони залишилися і в Криму.

– Тобто якісь є природні цикли?

– Звісно. Що стосується – чи повториться таке? Однозначно повториться, і в цілому рішення іригаційної проблеми в Криму – це два мільярди доларів, це те, що Російській Федерації треба вкладати вже негайно для того, щоб приводити до ладу інфраструктуру водного господарства, чого не дали зробити українській владі. І при вкладенні цих двох мільярдів доларів проблема з водою без Дніпра буде все ж залишатися актуальною, тому що сталий економічний розвиток Криму без дніпровської води досить проблематичний.

Ще в 2009-2010 роках я очолював «Держкомводгосп», за рішенням уряду Криму ми вивчали ситуацію. Якраз в 2009 році було підтоплення на півночі Криму, в Красноперекопському районі, і тоді велика кількість вчених [займалися цим питанням], були кинуті всі сили, щоб вирішити цю проблему. Ми майже три роки готували величезну державну програму українську, яка була прийнята, і ця програма мала назву «Вода Криму», вона була схвалена на державному рівні в Україні, на неї було спрямовано більше ніж півмільярда доларів. І на той момент в тому стані цих грошей вистачило б.

Чому це було необхідно? По-перше, високий знос мереж, які в Криму були побудовані більше 50 років тому. Це іригаційні мережі – це як меліоративні мережі, так і житлово-комунальні мережі. Кліматичні зміни, що тривають. Крим розташований в п'яти кліматичних зонах – це складний регіон, і управління іригаційної системою в зв'язку з подіями кліматичними змінами в світі вимагає певних зусиль і вкладень. А також безсистемна забудова, яка відбувалася в Криму в 90-х роках, вона теж відбивалася і відбивається на стані справ.

Дійсно шкідливу дію води в зв'язку з безсистемною забудовою, в зв'язку з тим, що річки нечищені – це постійна проблема Криму, практично щорічно Крим з нею стикається. Кожні 10 років ця проблема стає доволі такою надзвичайною. І ми розробили програму, що набула сили в 2013 році, і держава Україна надала, як я сказав, півмільярда доларів, які з 2013 року стали надходити до Криму. Ця програма включала в себе семирічний план роботи, що включав в себе чистку 52 річок, в тому числі річку Водоспадна, яка протікає в Ялті, – її чистка повинна була відбутися вже в 2013 році. Вона почалася, ми повинні були її закінчити в 2014 році, але, на жаль, сталася анексія, і Російська Федерація, ясна річ, цим навіть не займалася. Сьогодні ми б уже завершили цю роботу повністю і спокійно приймали би туристів, займалися б вирощуванням рису, розвивали б наші міжнародні морські порти.

– Зараз уже трапився потоп в Ялті і в Керчі. Ваш прогноз – як це вплине на ситуацію з питною водою в подальшому?

– У мене є дві новини – хороша і погана. Погана новина в тому, що підтоплення, звичайно ж, дуже сильно загострять санітарний стан води і найближчі кілька тижнів ця проблема з очищенням цієї води, з підготовкою цієї води постане досить гостро. Це стосується як питної води, так і акваторії Чорного моря, в якому купатися буде не рекомендовано в найближчий місяць, як мінімум, тому що екологічний стан акваторії Чорного моря після такого потоку, звичайно ж, дуже погіршився.

Також є хороша новина – вона в принципі очікувана, ми ще в лютому про це говорили, по-моєму, навіть в ефірі вашого каналу, – в цьому році водосховища природного набору, а це половина водосховищ Криму, вони наповняться в зв'язку з тим, що вологи досить багато і зима була сніжна, і зараз дощі будуть – це очевидно, і це вже відбувається. Але штучні водосховища, які наповнювалися дніпровської водичкою, вони будуть залишатися порожніми. Звичайно ж, ніхто не помре від спраги – це однозначно, – але води для стабільного водопостачання Криму як і раніше буде недостатньо в зв'язку з тим, що без дніпровської води вирішити водну проблему в Криму практично неможливо.

Також є проблема з тим, що якість питної води з кожним роком погіршується, і в цьому році це погіршення також триватиме.