
В анексованому Криму росіянин скинув кішку Мусю з оглядового майданчика замку "Ластівчине гніздо". Волонтери знайшли її живою в ущелині під урвищем. Про це повідомляє пропагандистський телеканал Санкт-Петербурга 78.ru, передають Патріоти України.
За словами російських журналістів, у пресслужбі "Ластівчиного гнізда" підтвердили, що кішка змогла вижити після падіння з урвища. Повідомляється, що Муся випливла з води та сховалася в ущелині на скелях.
Альпіністи підняли Мусю за допомогою спеціальної переноски та спорядження. Її передали ветеринарам. Тепер кішці належить пройти огляд і відновлення.
Рятувальники змогли дістати Мусю з десятиметрового виступу на скелі за допомогою альпіністського спорядження та спеціальної переноски. Її передадуть ветеринарам для огляду та лікування. Волонтери кажуть, що не повернуть тварину до "Ластівчиного гнізда", а шукатимуть їй нових господарів.

Нагадаємо, Муся жила в замку протягом 10 років і була місцевою знаменитістю. 24-річний турист із Санкт-Петербурга приїхав до замку вранці 23 лютого. Камери спостереження зафіксували, як він спочатку гладить кішку, а потім бере на руки, несе до оглядового майданчика та кидає з 40-метрового обриву. Спочатку ЗМІ повідомляли, що кішка загинула.
Чоловіка затримали та відвезли до відділку окупаційних органів МВС у Ялті. Пізніше росЗМІ опублікували відео, на якому петербуржець пояснює свій вчинок. Він із посмішкою розповів, що кішка плуталася під ногами, а коли він узяв її на руки, почала пручатися та вириватися. За даними російських журналістів, чоловік перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері.
17 липня ветеран Другої світової війни Дейв Кіґґі відзначив своє 100-річчя. Пенсіонер розповів про свою головну мету та поділився тим, що допомагає йому жити довше. Про це пише «Главком» із посиланням на People, передають Патріоти України. Дейв Кіґґі з...
Усього за кілька кілометрів від Львова можна побачити одну з найстаріших природних пам'яток регіону. У селі Підгірне збереглися три вікові дуби, вік яких, за оцінками фахівців, становить близько 400–500 років. Саме тому їх пов'язують з епохою Богдана Х...