На фронт - відразу з університету: Морпіх ЗСУ розповів, як пожертвував кар'єрою вчителя заради війни (відео)

Морський піхотинець ЗСУ Микола Вандровський поділився з українцями особистою історією про війну на Донбасі, яка повністю перевернула його життя. Інтерв'ю із захисником для програми "Я - воїн" опублікували на сторінці волонтерського фонду "Повернись живим" у Facebook, передають Патріоти України.

"Я перебуваю на посаді командира взводу вже третій рік. Я не вчився на військового – навчався на вчителя. Я закінчив Миколаївський університет імені Сухомлинського, факультет фізичного виховання і захисту Вітчизни. Але оскільки війна почалася, я не працював в школі, а одразу пішов служити. На мій вибір вплинула ситуація в країні та інформаційна війна з того боку. Я подивився багато відео, інтерв'ю з російських джерел, і мене взяла злість", – розповідає Герой про те, як почався його бойовий шлях.

За словами Вандровського, одразу після закінчення університету в 2016 році, він пішов в бригаду морської піхоти, що базується в Миколаєві. Там він отримав відношення і вже через три тижні потрапив з мирного життя на передову.

"Я одразу пішов у морську піхоту, адже вважаю, що це елітний рід військ у ЗСУ. Весь мій шлях бойовий пройшов на Маріупольському напрямку, недалеко від селища Широкине. Перша ротація була у 2016-2017 роках, друга відбулася вже поблизу селища Павлопіль і Гнутове . Короткочасних боїв у 2016-2017 роках у нас майже не було, вони завжди були важкі, затяжні", – згадує захисник України.

За словами Миколи, одного разу в березні на спостережний пункт його підрозділу прилетіла міна і забрала життя двох військовослужбовців.

"Це була дуже важка втрата. Завдяки цим двом хлопцям, ми набралися терпіння, сили і продовжили зі ще більшою самовіддачею захищати свою країну. Ми змогли зменшити втрати зі свого боку і збільшити з того. Хлопці старалися", – говорить морпіх.

Сам він на війні під час одного з ворожих обстрілів також ледь не втратив життя. Терористи спровокували бомбардуваннями пожежу на позиції ЗСУ, і Миколу привалило в бліндажі, що палав. "Я вже попрощався з життям. Але потім мене дістали. Лежав довго в госпіталі, передумав багато думок, переосмислив, але щоб покинути армію і морську піхоту – таких думок у мене не було", – розповідає молодий Герой.