
Шведські інженери з Dämningsverket змоделювали прорив дамби на Каховській ГЕС ще у жовтні минулого року. Тоді вони дійшли висновку, що найважчі наслідки повені припадуть на лівий берег Дніпра. Фахівці передбачали, що хвиля заввишки 4−5 метрів вдарить по Антонівському мосту в Херсоні приблизно через 19 годин після прориву (тобто ввечері 6 червня).
За їхніми розрахунками, права притока Дніпра Інгулець вийде з берегів, а через 4−5 днів повінь торкнеться річки Південний Буг у Миколаєві. Херсон здебільшого не буде затоплений, повінь торкнеться лише порту та району доків. Буде потоплено населені пункти на обох берегах Дніпра.
Через 50 годин після прориву греблі повністю затопить Кінбурнську косу — перешийок за дельтою Дніпра. Пік потужності повені — 14 тисяч кубометрів води за секунду. Для порівняння, у спокійних умовах Дніпро несе 2400 кубометрів води за секунду, а Ніагарський водоспад — 2400 м3/с.
Зазначимо, що в моделі шведські фахівці не врахували, що напередодні катастрофи росія довела рівень води в Каховському водосховищі до критичних 17,5 метра, відповідно багато з прогнозованих подій можуть статися раніше. У вихідній версії моделі рівень води складав 14 метрів. Також інженери виходили з того, що вибух знесе всі прольоти греблі (200 метрів). У той же час, було зафіксовано прорив 11 із 28 прольотів.
Рожеві фламінго знайшли на Одещині місце, куди повертаються вже шостий рік поспіль. Однак створити тут стабільну колонію та вивести потомство їм заважає війна, повідомляють Патріоти України. Керівник НПП "Тузлівські лимани" Іван Русєв у коментарі УНІАН...
Національна поліція розслідує ймовірну трудову та сексуальну експлуатацію студентів керівництвом Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ) та приватного Київського університету культури (КУК), що пов’язані із 76-річним Михайлом...