
Шведські інженери з Dämningsverket змоделювали прорив дамби на Каховській ГЕС ще у жовтні минулого року. Тоді вони дійшли висновку, що найважчі наслідки повені припадуть на лівий берег Дніпра. Фахівці передбачали, що хвиля заввишки 4−5 метрів вдарить по Антонівському мосту в Херсоні приблизно через 19 годин після прориву (тобто ввечері 6 червня).
За їхніми розрахунками, права притока Дніпра Інгулець вийде з берегів, а через 4−5 днів повінь торкнеться річки Південний Буг у Миколаєві. Херсон здебільшого не буде затоплений, повінь торкнеться лише порту та району доків. Буде потоплено населені пункти на обох берегах Дніпра.
Через 50 годин після прориву греблі повністю затопить Кінбурнську косу — перешийок за дельтою Дніпра. Пік потужності повені — 14 тисяч кубометрів води за секунду. Для порівняння, у спокійних умовах Дніпро несе 2400 кубометрів води за секунду, а Ніагарський водоспад — 2400 м3/с.
Зазначимо, що в моделі шведські фахівці не врахували, що напередодні катастрофи росія довела рівень води в Каховському водосховищі до критичних 17,5 метра, відповідно багато з прогнозованих подій можуть статися раніше. У вихідній версії моделі рівень води складав 14 метрів. Також інженери виходили з того, що вибух знесе всі прольоти греблі (200 метрів). У той же час, було зафіксовано прорив 11 із 28 прольотів.
Нове археологічне відкриття вразило вчених: на дні озера Біва в Японії знайдено практично цілу керамічну посудину, вік якої перевищує 10 000 років. Ця незвичайна знахідка, яка стала одним із найдавніших відомих керамічних артефактів у світі. Вчені прип...
Європейські лоукостери готуються повернутися в Україну, щойно буде підписано мирну угоду, яка дасть змогу відновити роботу аеропортів. Вони прогнозують бум «катастрофічного туризму», а також повернення людей у країну. Як пише Financial Times, угорський...