Найпівденніший куточок України готується за київським часом зустрічати Новий рік: Унікальні явища на станції "Вернадський"

Головне призначення станції - проведення наукових досліджень на шостому континенті.

Окрім збору метеоданих для прогнозування світової погоди, українські вчені цілодобово збирають та обробляють інформацію про глобальні проблеми, наприклад фіксують процес танення льодовиків і вимірюють рівень озону. Саме за даними цієї станції, яка тоді ще належала Великобританії, у 1985 році було виявлено озонову діру.

Українські дослідники кажуть, що дослідження цього полярного регіону дають змогу значно краще зрозуміти природні процеси, а також ступінь впливу людства на біосферу Землі та спрогнозувати його наслідки.

Загалом цьогорічна експедиція має заплановані дослідження за п’ятьма основними напрямами:

• геокосмічні;
• геолого-геофізичні;
• гідрометеорологічні;
• океанографічні;
• біологічні.

Рахували пінгвінів

Також українські вчені долучаються до міжнародних проєктів. Серед них було і обрахування пінгвінів. Науковці повинні були дослідити міграцію пінгвінів за допомогою встановлення спеціальних GPS-міток.

Влітку 2021 року неподалік української полярної станції зібралися тисячі пінгвінів. Переважно це субантарктичні пінгвіни Дженту або Аделі.

Коли в Україні – літо, то в Антарктиці – зима і води навколо "Вернадського" у цей період сковує крига. Тому пінгвіни, що живуть біля станції, відпливають північніше, щоб знайти відкриті ділянки води і мати доступ до їжі.

Станцію "Вернадського" замело снігом, фото Олександр Надточій

19 грудня науковці повідомили, що зафіксували рекодний за 20 років рівень снігу біля станції "Академік Вернадський". Він становив аж 2,75 м. Попередній рекорд був у 2016 році і становив 2,65 м, тобто на 10 см менше. На острові продовжує сніжити, хоч в Антарктиді зараз літо.

Як кажуть полярники, така погода урізноманітнює не тільки їхнє життя, а їхніх головних сусідів – пінгвінів. Ті гнізда, які розташовані на низовинах, повністю засипало снігом, з них стирчать тільки голови птахів, які продовжують висиджувати яйця. А от тим пінгвінам, які встигли зайняти найкращі місця на узвишшях, пощастило більше. Їх запорошило лише частково.

Рідкісні перламутрові хмари, айсберги, що "літають" і кити

Але пінгвіни - не єдині сусіди наших полярників. Біля української станціх на Аргентинських островах ще у жовтні почався сезон розмноження тюленів Ведделла.

Дослідники поділилися зворушливими кадрами перших новонароджених тюленят.

Ще одне доволі рідкісне явище українські вчені побачили у червні. Вони зафіксували крижані полярні стратосферні хмари, яких ще називають перламутровими.

Переважно їх можна побачити в Антарктиці взимку.

Перламутрові хмари складаються з кристаликів криги, вони дуже тонкі, тож вдень їх майже не видно, а ось під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах і таким чином виникає оптичний ефект іризація. Він і "фарбує" хмари в різні кольори.

На цьому незвичні явища на острові, звісно, не закінчилися. Науковці спостерігали також цього року велетенські айсберги та крижані острови, які наче літали у повітрі над поверхнею океану. Але вони виявилися лише оптичною ілюзією.

Міражі утворюються через аномальне заломлення світла в атмосфері і можуть "висіти" в Антарктиці днями, а то й тижнями.

Сонячне затемнення, яке повториться аж через 18 років

4 грудня над антарктичною станцією дослідники спостерігали повне сонячне затемнення. Це дуже рідкісне природне явище, наступного слід очікувати аж через 18 років, кажуть науковці.

Як живуть українські дослідники на станції: 3D-тур

Більшість будівель станції, яка встановлена на кам'яній основі острова Галіндез, були зведені впродовж 1979–1980 років. До комплексу метеорологічної та географічної обсерваторії входять:

• два модулі з немагнітного матеріалу, де встановлені магнітометри;
• аерологічний павільйон (використовується також як гараж для чотирьох снігоходів);
• будиночок ДНЧ-лабораторії;
• стара генераторна з двома холодильниками, де розміщено столярну майстерню;
• будівля аварійної бази, яка пристосована під склад антен та запасів продуктів.

Також за 9 км від станції є невеликий будиночок аварійної бази — хатина Расмуссена. На станції працюють також:

• найпівденніша православна культова споруда в світі ― каплиця святого рівноапостольного князя Володимира;
• найпівденніший у світі бар "Фарадей".

Дослідники мають свій розпорядок дня: обов'язкові обід і вечеря, поміж цим займаються своєю роботою. Також у них є обов’язкові денні і нічні чергування, генеральне прибирання станції, громадські роботи, такі як розчищення території від снігу.

Ось так святкували Новий 2021 рік учасники 25 УАЕ на станції "Академік Вернадський".