Науковці ідентифікували місце, де Володимир Великий хрестив киян

Ще кілька років тому історики дуже приблизно могли вказати на місце, де Володимир Святославович згідно літопису влітку 988 року (історики більш імовірним вважають 989, чи навіть 990 рік. - ПУ) наказав провести обряд хрещення мешканців своєї столиці, що символізувало прийняття християнство народом руським. З того ж літопису було відомо, що людей спрямовували в Почайну, там де цей рукав Дніпра огинав київський Поділ. Поділ був утиканий притиками - пристанями, де швартувалися маломірні кораблі різних країн та конструкцій, завантажуючись та розванитажуючись різного роду товарами. Прибережна територія перед притиками вірогідно утворювала з часом ці се щільнішу складську зону. В кожному разі доступ до Почайни для масового хрещення тисяч людей мав бути досить широким, не стиснутим забудовою берегової лінії і з досить пологим входом у воду.

Масштабна реконструкція Поштової площі допомогла археологам звузити локацію на Подолі, що відповідала вище названим умовам та іншим орієнтирам, де в 10 столітті священники та дружинники великого князя заохочували пастирським словом і древками копій залишати язичницьку віру через водохреще.

Хрещення відбулося на місці сучасної Поштової площі (берегова лінія розташовувалась дещо інакше 1000 років тому, а протягом 18 століття Дніпро поглинув піщанка косу, що відділяла його від нижньої течії Почайни), тут археологи виявили унікальні об’єкти часів Київської Русі. За визначенням фахівців, ці знахідки можуть мати безпосередній стосунок до Хрещення Русі і здатні перевернути наше уявлення про цю ключову історичну подію, стверджують автори програми «Загублений світ» на YouTube, передає 2+2.

Однією з головних сенсацій стали залишки Ляцьких воріт — давньоруської брами, згаданої у «Повісті минулих літ». Попри те, що над землею існує лише реконструкція, автентичні фундаменти, яким понад тисячу років, збереглися під землею.

Головний археолог Києва Михайло Сагайдак, також відомий відкриттям «Київських Помпей» на Подолі, підтвердив, що під сучасним містом збереглися величезні давні садиби. До них також належить будівля часів Володимира Великого площею близько 900 м².

«Не кожна країна взагалі може похизуватися тим, що є такі місця, що мають відношення до таких визначних подій, як хрещення Русі. Поштова площа — саме таке місце», — підкреслює засновник проєкту «Реальна історія» Акім Галімов.

Ці цінні пам’ятки ледь не були зруйновані: за часів Януковича бізнес-групи намагалися звести тут підземний ТЦ. Лише масові акції протесту та голос Майдану врятували історичне місце. Після Революції Гідності Верховна Рада ухвалила рішення про створення на цьому місці національного археологічного музею.

Знахідки, зокрема давньоруська митниця та княжі печатки, підтверджують, що тут функціонувала торговельна гавань. Гідролог Віктор Вишневський встановив, що літописна річка Почайна насправді була 8-10-кілометровим рукавом Дніпра.

Саме в цій давній гавані, на Поштовій площі, відбулися ключові події хрещення киян 988 року. Як вказує Сагайдак, всі основні події першої християнізації відбулися в цьому місці. Це було найзручніше місце для заходження у воду навпроти історичного міста, як пояснює Вишневський