Навіть не думайте, що то суржик: Які українські слова не варто підозрювати в забрудненні солов'їної

Ентузіазм людини, яка недавно відчула себе в силі вільно спілкуватись українською мовою, часом супроводжується непримиренною боротьбою з суржиком. Саме по собі це прагнення непогане, але у ньому головне не захопитись і не повикидати із мови цілком притаманні їй слова.

Кілька таких прикладів навів "Проєкт Р.І.Д.", який досліджує і популяризує сучасну українську мову. Його автори назвали кілька слів, які недосвідченому мовцю можуть здатись русизмами, хоча насправді ними не є, а походять від праслов’янської і потрапили в українські словники напряму.

Мішати

Праслов’янський корінь, який став основою слова, це *měšati. У польській мові він набув форми mieszać, у болгарській – мешам, у словацькій – miešat’. Українські словники фіксують утворене від нього не тільки "мішати", але й "місити".

Приклад вжитку – фразеологізм "мішати з болотом". Тобто принижувати, ганьбити когось.

Давити

Це слово походить від праслов’янського *daviti і є спорідненим з литовським dovyti – гнобити, мучити. Для порівняння, у чеській та словенській мовах розвинулось слово dáviti, а у словацькій – dávit’.

Приклад вжитку в українській – "сльози давлять". Це стан, коли людина ледве стримується, щоби не заплакати.

Мазати

Тут праслов’янським коренем є *mazati. Існує також споріднене литовське (iz)muôzêt – "мучити", "обдурювати", а первісно – "бруднити". У сербохорватській ми зустрічаємо схоже слово мȁзати, у болгарській – мáжа, а у словенській – mazati.

Український фразеологізм "мазати салом п’яти" є прикладом ужитку. Він означає готуватись до втечі.

Явити

Це слово походить від праслов’янського *(j)aviti. У чеській воно набуло форми jeviti, у словацькій – javit’, а у польській – jawić się.

В українській мові прикладом ужитку може бути вислів "не явити носа". Тобто не прийти, не з’явитись.