Не позичати гроші та не викидати освячене у церкві: Головні заборони та традиції Великодня

У неділю, 24 квітня, християни східного обряду відзначають велике свято — Воскресіння Христове, а напередодні у єрусалимському храмі Гробу Господнього відбулася щорічна урочиста церемонія сходження Благодатного вогню, передають Патріоти України.

На Великдень у храмах традиційно проводиться всеношна, але до церкви можна йти вранці, де святять пасхальні кошики.

Зі святом Воскресіння Христового пов'язані деякі заборони — у цей день, а також у три наступні, заборонялося шити, білити, вишивати, прясти, рубати та виконувати іншу важку роботу. На свято не тільки не працювали, а й намагалися не сваритися, не бажати людям зла, не брехати, не мстити, не лаятися, не розпускати плітки. Гріхом вважалося не привітати на Великдень незнайомця і не похристосуватися з ним.

На Великдень також заборонялося гучне святкування та відвідування розважальних заходів. День потрібно провести в колі сім'ї.

Поганою прикметою вважалося вінчатися та хрестити дітей. Під забороною — викидати продукти, які були освячені у храмі та подані до святкового столу. Наприклад, шкаралупу від крашанок або крихти від пасок. Їх радили згодовувати тваринам, спалювати чи закопувати. Також людям не радили давати гроші у борг — вважалося, що разом з ними з дому піде благополуччя.

До речі, під час освячення великодньої випічки гроші в кошик не клали, але якщо вони були у людини в кишені, то вважалося, що й надалі водитимуться.

Люди вірили, що дощ чи похмурий день на Великдень віщує багатий хлібний рік. А ще вважалося, що якщо залізти на дзвіницю і смикнути за мотузку дзвона, то його «голос» принесе щастя у дім, а на господарську ниву — урожай гречки.

Вважалося, що на Великдень небесна брама відчинена і хто помре в цей час, той потрапить до раю. А ось дитині, яка народиться на Великдень, щастя не пророкували.

У народі з покоління в покоління передавалися прислів'я, пов'язані зі святом: «Не щодня Пасха, а хліб — не паска», «Дорого яєчко до Великодня».