Не заразний, не від цукру і не від стресів: 7 найрозповсюдженіших міфів про рак, які спростовує наука

Що точно варто зробити – так це дотримуватись рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) і не зловживати цукром. Добова рекомендація для дорослих до 25 грамів на день, це 6 чайних ложок в день.

Обмеживши цукор у раціоні можна знизити ризики розвитку діабету другого типу та ожиріння – ці хвороби пов'язують з вищими ризиками виникнення раку. Не варто картати себе, якщо ви зрідка споживаєте солодке. Таке картання себе радше буде провокувати розлади харчової поведінки.

За словами Дениса Пашевіна, здорова людина може спокійно їсти цукор. І навіть якщо вона перевищить норму час від часу, це не спровокує рак. "Якщо людина вже має діабет 2 типу чи метаболічний синдром, який характеризується поєднанням таких станів як діабет, високий тиск та ожиріння, то вона має певні ризики в плані виникнення раку підшлункової залози та печінки.

Але навіть в цьому випадку – не цукор основна причина, а скоріше хронічно неправильний спосіб життя", – каже він.

Міф №2: Якщо не їсти солі, то не буде раку

Сіль, так само як і глюкоза, в помірних кількостях необхідна нашому організму. Вона – головне джерело натрію. За рекомендаціями ВООЗ, не варто споживати понад 5 грамів солі на день – це 1 чайна ложка.

Але і зовсім виключати її з раціону теж не радять: як велика кількість солі, так і мала (менше 3,5 грами на день) може підвищувати ризики високого кров'яного тиску, серцевих захворювань та інсульту.

Більшість солі ми отримуємо з перероблених продуктів, як, наприклад, напівфабрикати та фаст-фуд. Деякі дані свідчать, що існує зв'язок між високим споживанням солі та раком шлунку. Але це не означає, що варто відразу сідати на безсольову дієту, щоб запобігти раку чи вилікувати його.

Міф №3: Споживання м’яса викликає рак

У 2015 році ВООЗ заявила, що споживання червоного м'яса та ковбасних виробів може підвищувати ризики певних видів раку, якщо споживати їх у кількості понад 50 грамів на день.

В першу чергу йшлося про такий тип раку як колоректальний (злоякісна пухлина товстого кишківника та прямої кишки). Але навіть на сайті ВООЗ зазначено, що докази все ще доволі обмежені. Також є припущення, що червоне м’ясо та ковбасні вироби можуть підвищувати ризики раку підшлункової залози та раку простати.

Проте навіть в цьому випадку ВООЗ не каже про повну відмову від червоного м’яса, а лише попереджає про підвищені ризики. Наголошуємо, що це стосується лише червоного м’яса та м'ясних продуктів – ковбас, сосисок, шинки тощо.

Це не означає, що якщо ви виключите ці продукти з раціону, то гарантовано не захворієте. Ні, це допоможе знизити ризики. Не варто картати себе за те, що іноді з’їли сардельку, але краще віддавати перевагу рибі. Деякі дослідження показують, що високе споживання риби знижує ризики онкологічних захворювань.

Міф №4: Сода лікує від раку

Цей давній міф навіть увійшов до українського шкільного підручника з хімії, що спричинило неабиякий скандал в наукових колах. Базується він на заяві Нобелівського лауреату у галузі фізіології та медицини Отто Варбурга про те, що однією з причин раку є "порушення засвоєння клітинами кисню внаслідок закислення організму".

Гіпотеза Варбурга вже давно вважається помилковою, зазначає онколог Христина Задорожня, і жоден професійний онколог сьогодні не буде поєднувати хіміотерапію та прийом соди. "Наразі є дані, що деякі онкологічні захворювання виникають внаслідок генетичних мутацій. Вони можуть бути як вродженими, так і набутими.

Також є чисельні дослідження, які підтверджують вірусну причину певних онкологічних захворювань. В жодних сучасних дослідженнях ви не побачите, що закислення організму призводить до злоякісних новоутворень. У всіх моїх пацієнтів PH крові абсолютно нормальний.

Звичайно, за важкого перебігу хвороби можуть відбуватися зміни кислотного стану крові, але якщо пацієнт стабільний та почувається задовільно, то стан крові буде в нормі навіть, якщо людина має онкологічний діагноз", – говорить лікарка.

Дослідження, які виявили нищівний вплив соди на ракові клітини, проводились в пробірці, на культурах клітин або ж на тваринах. Ці дослідження в жодному разі не можна розцінювати як заклик до дії. За словами онколога, вона часто спостерігає у своїй практиці, як пацієнти п'ють соду або використовують інші народні методи "лікування" раку, але ані дослідження, ані спостереження не підтверджують їхню ефективність:

"Є лише три дієві методи лікування раку. Це хірургічне втручання, променева терапія та медикаментозна терапія, що може охоплювати як хіміотерапію, так і імунну або таргетну терапії".

Міф №5: Рак від образи та стресу

Це певно чув чи не кожен онкопацієнт. Такі фрази не лише є абсолютно безпідставними науково, але й ускладнюють процес лікування та одужання людини.

Наприклад, Юлії Романицькій у 41 рік діагностували рак грудей. Вона вже мала двох дітей, молодшій донечці було всього три роки. Хворобі передувало важке розлучення, а потім і смерть першого чоловіка.

"Було важко не переживати та не звинувачувати себе в чомусь.

У мене є віруюча подруга і вона відразу почала казати, що це все результат образи й що я маю піти в церкву і покаятись.

Спочатку я просто ввічливо їй відмовляла, але вже через два місяці важкого лікування, її слова таки переконали. Вона водила мене по церквах, мені весь час казала про якісь мої гріхи.

Цікаво, що в церкві мене категорично відмовляли йти до психотерапевта. Казали, що це неправильно, що це від диявола", – згадує жінка.

В один момент вона зрозуміла, що цей підхід лише шкодить, і цьому необхідно покласти край. "Мені було так погано. Я ледь пересувалась квартирою і тут мене знову тягнуть в якийсь храм. Який храм, коли я не можу дійти до туалету?!" – пригадує Юлія.

Жодні покаяння, молитви чи сповіді не покращували її стану. Натомість лише посилювали відчуття провини: "Думаю, вся ця історія з церквою не допомогла мені, бо я в принципі не релігійна людина.

Мені дуже допомогла психотерапія. Саме вона поклала край думкам, що у хворобі є якась моя провина. Немає. Ніхто в цьому не винен. Крапка".

Також Юлії пощастило з лікарями, які професійно пояснили їй природу онкозахворювань. "Мій лікар чудово пояснив мені, що більшість онкологічних захворювань – це не більше, ніж математичний випадок.

Звичайно, є спадкові фактори, або впливи навколишнього середовища, як, наприклад, радіаційне опромінення, але дуже часто ви просто не можете кардинально вплинути на те, захворієте ви чи ні".

Наразі Юлія в ремісії й добре себе почуває. Вона захоплюється розведенням квітів та максимально зосередилась на родині. Також стала модератором фейсбук групи підтримки жінок, які зустрілись з онкологічним діагнозом "Афіна. Жінки проти раку".

"Ми жорстко модеруємо групу на антинаукові коментарі та традиційне "це все від образ".

Такі твердження просто неприпустимі".

Чи може взагалі сильний стрес, в тому числі образа, стати причиною раку?

Ні, стверджує Центр досліджень раку Великої Британії. "Дослідження, які аналізували стан людей протягом декількох років, не знайшли жодних доказів того, що ті, хто знаходиться під дією більшого стресу, мають вищі ризики раку, ніж ті, хто має не такий високий рівень стресу у житті", – йдеться у повідомленні центру.

Денис Пашевін вважає, що стрес може пригнічувати розмноження клітин. Якщо стрес постійний, то теоретично, це може порушити систему контролю, але наразі така думка існує лише в теорії.

"Тут ще важливо розуміти різницю між видами стресу. Якщо дуже коротко – то є "еустрес" – це коли ви пробігли 100-метровку та отримали свій викид ендорфінів.

А є "дистрес" – це коли у вас керівник – покидьок, дружина – зраджує, діти – двієчники й ви нічого не можете з цим зробити", – каже він.

Як стверджує онкопсихолог Антон Покалюхін, стрес може опосередковано підвищити наші ризики раку. Адже в стресі ми можемо частіше переїдати, викурювати більше цигарок чи випивати більше алкоголю.

Але найголовніше, що варто зрозуміти онкопацієнтам та їхнім рідним – жодні звинувачення недопустимі, якщо людині діагностували рак:

"Ніхто ніколи не винний в тому, що у нього рак. Навіть якщо людина завжди на все ображається і веде дуже нездоровий спосіб життя, рак – це не її провина.

Коли розповідаєте людині, що вона захворіла на рак, бо ображалась чи якось не так себе поводила – ви лише погіршуєте її шанси на одужання".

Психолог радить перш за все почути близьку людину, зрозуміти, яка саме підтримка їй необхідна.

Але що робити з токсичними друзями та родичами, які звинувачують вас самих у діагнозі?

Психолог радить спробувати поговорити, знайти слушний момент, пояснити, що це вам неприємно та заважає вашому лікуванню. Є ризик, що це не допоможе, і тоді краще припинити спілкування з такими людьми.

Міф №6: Рак – заразний

Рак не передається як інфекція! Самі по собі онкологічні захворювання не є інфекційними. Однак є віруси, які можуть призводити до певних видів раку. Наприклад, є багато факторів, які спричиняють рак печінки. Один з них – вірусні гепатити. І щоб запобігти раку печінки, берегти себе потрібно саме від вірусного гепатиту.

Саме тому проводять вакцинацію новонароджених проти гепатиту B. Проти гепатиту С вакцини немає, проте вже є ефективне лікування. Існує ще декілька вірусів, які можуть стати причиною раку.

Ось деякі з них:

Вірус папіломи людини. Він може спричинити рак шийки матки, рак анусу, пеніса, гортані. Цей вірус передається статевим шляхом, отож дуже важливо практикувати безпечний секс.

Проти цього вірусу є ефективна вакцина. Її рекомендують вводити у віці 9-12 років як дівчаткам, так і хлопцям, але дорослі люди навіть у віці до 45 років можуть обговорити з лікарем доцільність вакцинуватись цією вакциною.

Вірус Епштейна-Барр. Цей тип герпевірусу спричинює "інфекційний мононуклеоз" і може стати причиною раку носоглотки, лімфоми Беркітта (рак лімфатичної системи), раку шлунку тощо.

90-95% дорослих людей є носіями цього вірусу. І це не означає, що його треба якось проганяти з організму. Ліків проти нього немає. Водночас, якщо у людини є рак шлунку, носоглотки тощо – це зовсім не означає, що вона має вірус.

"Рак не заразний – крапка. У деяких людей вірусні інфекції просто підвищують ризик виникнення раку, але не більше, – пояснює фізіолог Денис Пашевін.

Річ у тім, що в клітині кожної людини є гени, які можуть призвести до переродження клітин та онкологічного захворювання. А віруси можуть підштовхнути ці гени до активації. Ось і все.

Уявімо собі, що геном нашої клітини – це бібліотека. Там є різні книжки. І "Як стати безсмертним", і "Як розмножуватись без кінця", "Як плювати на імунітет".

Зазвичай наші клітини дисципліновані й не лізуть в таку літературу 18+. Але віруси можуть скинути потрібну книжку з полиці".

Міф №7: Рак можна вилікувати голодуванням

Рак вилікувати голодуванням неможливо. Основна причина цього – клітини пухлини змінюють свої рецептори до поживних речовин, пояснює Денис Пашевін.

"Клітини злоякісних пухлин їдять все, що бачать. Це називається біохімічний атипізм.

Ви не пошкодите її голодуванням, а от стан здорових клітин – погіршите", – зазначає експерт.

За словами науковця, все, що ви можете зробити, щоб знизити ризик раку – це:

• зменшити шкідливі звички;
• вчасно проходити рекомендовані онкоскринінги;
• знизити професійні ризики.

"Якщо казати дуже перебільшено, то ми всі ризикуємо померти від раку, бо якась неслухняна клітина доповзе до потрібної їй "книжки" й почне поводити себе неадекватно.

Просто хтось з нас помре раніше від інших причин. Коли я виходжу з дому, мене може збити будь-яка машина, але я все одно виходжу з дому. Просто зменшуйте ризики", – підсумовує Денис Пашевін.