Невидимий убивця: Лікар пояснив, як стрес знищує нашу імунну систему

Інші наслідки виснаження ми схильні з часом списувати на вік чи генетику. Це все тому, що стрес, який ми уявляємо як емоційну напруженість, насправді – складний нейроендокринний процес із відстроченими наслідками:

• Природа потурбувалася, щоб ми мали адаптивні механізми реакції на стрес. Гострий стрес навіть підвищує нашу стійкість до інфекцій. Але систематичний психологічний стрес послаблює імунну систему. Медіатори стресу мають імуносупресивну дію, порушують ендокринний баланс і підвищують ризик інфекційних захворювань.
• Ми це не особливо помічаємо, адже наслідки дисрегуляції імунної системи непомітні: підвищується рівень прозапальних цитокінів і виникає хронічне запалення, активуються латентні віруси, знижується ефективність природних клітин-кілерів, скорочуються теломери та прискорюються процеси старіння.
• Прояви цих змін теж відрізняються, на що впливає як генетика, стиль життя, рівень стресу, так і тип особистості: збільшуються ризики вірусних інфекцій, цукрового діабету, особливо у людей із надмірною масою тіла, виразкової хвороби шлунка, атеросклерозу та психічних розладів.
• Хоча починається все однаково – у мозку. В ділянці, яка називається гіпоталамусом, у відповідь на стрес виникають нервові імпульси, які активують симпатичну нервову систему, наднирники та інші хімічні месенджери гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі. Це своєю чергою впливає на серцево-судинну, метаболічну та імунну системи, підвищуючи ризик багатьох захворювань і передчасної смерті.
• Ключовим гравцем тут є кортизол. Під час стероїдогенезу наш організм постає перед вибором – синтезувати гормон стресу з прегненолону або ДГЕА. Якщо стрес постійний, відбувається "крадіжка" прегненолону і виробляється кортизол, більше нема з чого продукувати естрогени, тестостерон та інші гормони. Тим часом вони відіграють ключову роль у збереженні молодості. Статеві гормони контролюють не лише репродуктивну систему, вони регулюють розвиток і функцію імунної відповіді, визначають адаптивний, гуморальний та клітинний імунітет.
• Самі по собі глюкокортикоїдні гормони мають потужну руйнівну імуносупресивну дію: пригнічують виробництво критично необхідних для адекватної імунної реакції речовин – імуноглобулінів, простагландинів, гістаміну, цитокінів, знижують функцію макрофагів і проліферацію лімфоцитів. Простіше кажучи – роблять нас уразливими перед збудниками хвороб.

Молодість, міцний імунітет і стресостійкість нерозривні. Психологічний стрес впливає на організм так само, як хронологічний вік, а хроностаріння в поєднанні з хронічним стресом прискорює імунологічне старіння. Саме тому стрес-менеджмент та оптимізація балансу гормонів – дві ключові стратегії, що дозволяють не хворіти та жити довго.

Підготував матеріал кандидат медичних наук, перший ейджменеджер України, засновник і головний лікар клубної клініки з керування віком AM System, голова Global Age Management Academy, керівник гуманітарного проєкту UAHEALTHSUPPORT та соціального проєкту GAMA Consulting Євген Шагов.