"Нічого спільного із правосуддям": Супрун порівняла суд у справі Шеремета з показовими судами часів СРСР

Колишній міністр охорони здоров’я Уляна Супрун порівняла процес над підозрюваними у вбивстві Павла Шеремета з "показовими судами" часів СРСР. Про це вона розповіла на сторінці у Фейсбуці, передають Патріоти України.

“Це були відкриті судові процеси, в яких відповідач вже був визнаний винним, а засідання проводилося з метою оголошення звинувачення і вироку. Такі “судові процеси” не мали нічого спільного із здійсненням правосуддя, мали пропагандистський характер з метою позбутися від потенційних суперників, дискредитувати “незручних” людей, а також створити негативний образ обвинувачених і цілих груп населення”, – заявила Супрун.

На її думку, “коли президент, міністр внутрішніх справ і генеральний прокурор беруть участь у таких шоу”, вони більше схожі на “шефів середньовічних кланів з шаманами-суддями”.

“Це далеко від правосуддя в правовій європейській державі. Це схоже на насильницький спосіб формувати помилкову думку суспільства і маргіналізувати конкретні групи. Це пряма атака на верховенство права і закону. Найгірше те, що вони руйнують віру в державу. Кожен має незаперечне право на гідність та повагу, що забезпечується шляхом користування всіма правами людини і захищається верховенством права. Це базове право кожної людини. В тому числі, людини, якого підозрюють у скоєнні злочину”, – підкреслила Супрун.

Колишній міністр нагадала про права обвинувачених у вчиненні злочину, серед яких – право вважатися невинним, поки провина не буде встановлена справедливим судом (презумпція невинуватості), право на ефективний захист, доступ до адвоката та іншої допомоги, право не свідчити проти себе, право на збереження неупередженості та прозорості слідства, відсутність дискримінації і збереження гідності людини.

Якщо ці права порушені, підкреслює Супрун, “це може стати причиною дискредитації прав людини, ставить під сумнів справедливість правоохоронної та судової систем і несе більші репутаційні ризики як для підозрюваних, так і для тих, хто здійснює слідство і правосуддя таким чином”.

“В Україні серйозні злочини, резонансні справи та їх розслідування найчастіше виглядають, як шоу, а не справедливе здійснення правосуддя. Дуже часто в таких справах створюється потужний медійний привід для інформаційних атак, підкріплений низкою порушень прав людини. Будь слідство і суд, які керуються не верховенством права, а політичними мотивами, не можуть бути справедливими”, – повідомила Супрун.

У ст. 62 Конституції України, і в багатьох міжнародних документах гарантований принцип презумпції невинуватості, додає екс-міністр.

“Мова йде про те, що людина не може бути звинувачений у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Будь-які заяви, що людина є “винним” або “злочинцем” до того, як вирок набере чинності – грубе порушення принципу презумпції невинуватості”, – повідомила Супрун.

В якості прикладу колишня чиновниця привела справи Європейського суду з прав людини Allenet de Ribemont проти Франції і Лолова та інші проти Болгарії.

“В обох справах визнано порушення принципу презумпції невинуватості через заяв представників влади по конкретних справах до винесення вироку. Головне – поки вина не доведена, ні суд, ні представники влади не можуть називати людину винною або поширювати меседжі “про успішність справи”. Публічні звинувачення без додержання норм права та поваги до честі і гідності людини – імітація правосуддя й поширена схема для руйнування репутації та іміджу як окремих людей, так і цілих соціальних груп”, – підкреслює Супрун.

На її думку, все це “яскраво демонструє відсутність верховенства права в Україні і бажання здійснювати правосуддя з максимально резонансними медійними наслідками, а не покарання винних у вчиненні злочину”.

“Поки призначення генерального прокурора відбуваються за клановою системі а-ля “100% мій чоловік”, до тих пір у нас правова і судова система не буде шанс незалежно розвиватися. А без рішучих змін у цій сфері ми всі в небезпеці. Соціологічні дослідження показують, що суспільство не довіряє правоохоронної та судової систем. Їм довіряють лише 14-15% громадян. Замість того, щоб в студії Шустера опитувати людей в залі і використовувати результати таких опитувань як переконливий аргумент, медіа повинні використовувати нормальну соціологію. Але це було б можливим, якби метою було показати правду, а не сформувати потрібний образ. Закликаю всіх уважно стежити за процесом у справі Шеремета. Увагу громадськості, неупереджених активістів та людей, що борються за дотримання прав і свобод, честі і гідності, в таких умовах виглядає єдиним способом досягти реальної справедливості”, – резюмує колишній міністр.