Нові методи вивчення останків дали результат: Науковці визначили причину смерті братів Медичі, що мали великий вплив в Італії XVI століття

Дослідники проаналізували останки братів Джованні та Франческо де Медічі, видатних членів політичної династії, яка домінувала в Тоскані в епоху Відродження. Як з’ясували вчені, в 1562 році кардинал Джованні де Медічі, нащадок династичного роду, який домінував у політиці та банківській справі Тоскани за часів Відродження, помер від малярії. Двадцять п’ять років по тому його старший брат, великий герцог Франческо де Медічі, тесть короля Франції Генріха IV, помер від тієї ж хвороби, передають Патріоти України з посиланням на Phys.org.

У новому дослідженні вчені з Єльського університету у співпраці з палеопатологами з Пізанського університету в Італії провели генетичний аналіз скелетних останків братів у пошуках кількох видів плазмодіїв — паразитичних найпростіших, що викликають малярію. Вони виявили новий штам Plasmodium falciparum, виду, що викликає найсмертельнішу форму малярії у людини, у кістках Джованні де Медічі. Дослідники також виявили молекулярні сліди P. falciparum та другого виду, P. malariae, в останках Франческо де Медічі.

Ці висновки важливі для відстеження поширення та еволюції малярії в Центральній Італії в епоху Відродження та після нього, дають уявлення про генетичне різноманіття P. falciparum та еволюцію видів малярії. Результати також пропонують наукові докази, що спростовують постійні припущення про те, що Франческо де Медічі був отруєний, кажуть дослідники.

«Наше дослідження є чудовим прикладом того, як ми можемо використовувати передові методи лабораторії ДНК для картографування історії цього смертельного патогену», — сказала старша авторка Серена Туччі, доцентка антропології факультету мистецтв і наук Єльського університету.

Для нового дослідження вчені вилучили ДНК з чотирьох зразків ребер — трьох, що належать великому герцогу, і одного, що належить кардиналу. Брати поховані в капелах Медічі, мавзолеях у базиліці Сан-Лоренцо у Флоренції, Італія, де поховані головні члени родини Медічі.

Висновок про те, що у Франческо де Медічі були сліди двох видів малярійних збудників, узгоджується з попередніми аналізами зразків з Бельгії того ж історичного періоду, які показали супутню появу малярії у людей. Однак, за словами вчених, необхідне подальше генетичне секвенування, щоб підтвердити, що ці два види одночасно зустрічалися в Центральній Італії протягом 16 століття.

Згідно з дослідженням, штам P. falciparum, виділений у Джованні де Медічі, містить дві унікальні генетичні мутації, які, ймовірно, виникли внаслідок демографічної експансії, коли паразит поширювався по всій Європі.

«Вивчення стародавньої ДНК дає нам можливість не лише діагностувати малярію в останках людей з минулого, але й відкриває нам шлях до розуміння еволюції видів малярії, у цьому випадку Plasmodium falciparum, що може допомогти вченим краще зрозуміти, як збудник адаптується з часом», — сказав Олександр Очоа, науковий співробітник кафедри екології та еволюційної біології та кафедри антропології Єльського університету.

Кардинал Джованні де Медічі заразився малярією разом зі своєю матір'ю, Елеонорою Толедською, та молодшим братом Гарсією під час подорожі 1562 року на узбережжя Тоскани, де болота були відомі як розсадник малярії. Усі троє страждали від періодичної лихоманки, яка вбила їх протягом місяця. Кардиналу було 19 років.

У 1587 році Франческо де Медічі та його дружина Б’янка Каппелло відвідали віллу родини Медічі в Поджо, яка розташовувалася серед болотистих рисових полів, де процвітали комарі. Подружжя помирало протягом кількох днів поспіль після періодичної лихоманки, характерної для малярії. Їхня швидка смерть породила чутки про те, що брат і суперник Франческо, кардинал Фердинандо де Медічі, отруїв їх миш’яком.

Архівні джерела, зокрема звіти придворних лікарів, описують симптоми, від яких страждали брати, що відповідають малярії, яку жителі Центральної Італії того часу називали «febbre terzana». У звітах також описано методи лікування, яким піддавалися хворі, зокрема кровопускання — поширену практику, яка, ймовірно, завдавала пацієнтам більше шкоди, ніж користі.

Попередні імунологічні аналізи, проведені командою Пізанського університету, показали, що і Джованні, і Франческо були носіями P. falciparum. Але досі не було проведено генетичної оцінки їхніх скелетних останків, щоб підтвердити ці висновки, заявили дослідники.