Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Столичний мер Віталій Кличко представив генплан розвитку міста до 2040 року, пообіцявши нові мости, гілку метро і ревіталізацію хрущовок. Експерти розглянули в цих проектах спробу залишитися на посту градоначальника і бажання узаконити проблемну забудову, передають Патріоти України з посиланням на НВ.
Все йшло якось само собою, але тепер має піти за планом: на п’ятому році своїх повноважень мер столиці Віталій Кличко вирішив завдати нищівного удару всім, хто сумнівається в його стратегічних здібностях, і представив Генеральний план Києва до 2040 року.
Справа виходить велика: на реалізацію стратегії майбутнього розвитку лише з муніципальної казни потрібно виділити майже $7 млрд. Це у 2,6 разу перевищує розмір всього бюджету Києва на цей рік — той становить $2,45 млрд (58,8 млрд грн). Столиця зможе виділяти на генплан-2040 лише відносно невеликі транші щорічно, адже левова частка її витрат іде на покриття потреб соціальної сфери. Тому планується і широке залучення сторонніх інвестицій.
Сам план є документом на 87 сторінках і містить детальний перелік того, що, де і як стануть будувати на столичній землі з урахуванням зростання міського населення, очікуваних зовнішніх і внутрішніх інвестицій. При цьому кожен забудовник у деталях повинен виконати умови, на яких він отримає в Київській міській держадміністрації (КМДА) дозвіл на зведення нових об'єктів.
Подібний документ — лише другий за всю сучасну історію Києва і перший, розрахований на такий довгий термін. Від класичних стратегій розвитку, які розробляють великі консалтингові компанії на кшталт Boston Consulting Group або Bain, генплан-2040 відрізняється тим, що є прикладним документом. Він містить не стільки прожекти — яким міг би бути Київ за сприятливої економічної кон’юнктури, скільки намічає шлях, дотримуючись якого КМДА має намір видавати дозволи на будь-яке будівництво в межах міста.
Але у плані є не лише це, але і три нових мости через Дніпро, новий аеропорт Рославичі між Обуховом та Васильковом, ревіталізація хрущовок, будівництво смуг для велосипедного транспорту — все це Кличко обіцяє здійснити в Києві в наступні 20 років. Втім, навіть у мерії розуміють, що каденція мера може закінчитися вже у жовтні нинішнього року, коли у столиці пройдуть вибори градоначальника та місцевої ради. І сам документ ще не схвалений міськими депутатами, так що може померти до свого народження. Але в команді Кличка все одно сподіваються, що їхня робота стане ключем до розвитку міста. «Моя суб'єктивна думка: документ [генплан] повинен бути достатньо гнучким, — говорить Максим Бахматов, радник мера. — Генплан Парижа змінюється кожні п’ять років».
Інститут Генерального плану, який розробляв модель розвитку Києва на наступні 20 років, виходив з того, що нинішнього плану у місті не дотримуються, а ситуація у транспортній та інженерно-комунікаційній системах вже критична. Величезні затори, хаотична забудова, незавершені інфраструктурні проекти і недавній прорив теплотраси біля торгово-розважального центру Ocean Plaza довели: місту потрібні зміни. І якомога швидше.
«Вимога до генплану одна, і вона дуже проста: щоб у місті був порядок, — говорить Олександр Попов, архітектор компанії Архіматика. — Як би не був красиво оздоблений генплан, якщо потім вулицями неприємно проїжджати і ходити, то не для цього містобудівники повинні працювати».
Кличко представив проект облаштування міста на наступні 20 років у середині грудня: показав карти, аналіз столичного ринку праці та міської демографії. Потім Інститут Генплану відкрив доступ до повного тексту проекту онлайн. Далі повинен пройти період публічного обговорення, а до початку літа Київрада вирішить долю документа.
Багатьох експертів уся ця неспішність насторожує. «Якби я був мером Києва, то вже оголошував би надзвичайний транспортний стан», — говорить Дмитро Беспалов, транспортний експерт і викладач Київського університету будівництва та архітектури. За його підрахунками, в годину пік затримка на дорогах міста сягає захмарних 150%.
І це зараз, коли в місті фактично проживає, за оцінками КМДА, 3,36 млн людей. А через 20 років, як розрахували в команді Кличка, городян стане вже 3,8 млн.
Беспалов мером поки що не став, але й чинний градоначальник про проблему знає. Саме тому Кличко заклав у генплан-2040 добудову Окружної дороги і Подільсько-Воскресенського мосту. Також мерія планує побудувати три нові мости через Дніпро і четверту лінію метрополітену — Подільсько-Вигурівську, а також спланувати перспективну п’яту. Загальна протяжність ліній метрополітену повинна збільшитися у півтора рази.
Мер ратує і за зведення у південно-західних передмістях Києва нового аеропорту Рославичі. Втім, той же Беспалов виступає за подальший розвиток аеропорту Бориспіль. «У Борисполя є територія для розширення, у нього відмінна доступність», — говорить експерт.
Але Бахматов впевнений: новий аеропорт необхідний. Мовляв, Бориспіль далеко, а аеровокзал імені Сікорського (Колишній Жуляни), який розташований у межах міста, обмежений в розвитку через навколишню забудову. «Аеропорт необхідний, але не факт, що він буде в тому місці, де зараз вказано», — говорить радник мера.
Столична влада має намір за наступні 20 років розвинути також велосипедну інфраструктуру. І досягти рівня Копенгагена: у данській столиці двоколісні апарати стали основним видом міського транспорту. Але в українських умовах такого навряд чи вдасться домогтися. «Нашим підрядникам вигідно побудувати шість смуг безперервного автомобільного руху — там великі обсяги робіт і великі гроші», — пояснює Антон Олійник, архітектор компанії Бюро О.
Якщо з рішенням транспортних проблем майже все зрозуміло: конкретні проекти озвучені, залишилося знайти гроші, — то проблеми старої житлової забудови так просто не вирішити. Генплан-2040 говорить про ревіталізацію, тобто реорганізацію та оновлення відразу 7 млн кв. м хрущовок — панельних і цегляних п’яти- і дев’ятиповерхівок 60−70-х років минулого століття. Але конкретики в документі, створеному під керівництвом Кличка, немає.
Хоча ще у 2018-му мерія анонсувала старт розробки схеми реконструкції хрущовок, а це може бути як базова теплоізоляція старих будинків, нове їх облицювання, так і капітальний ремонт з розширенням колишніх квартир і відселенням частини мешканців. Але ніякої схеми в команді Кличка так і не створили.
«Проблема національна, оскільки аналогічне житло побудоване у всій країні, — говорить з цього приводу Бахматов. — Мабуть, необхідно пройти шлях наших сусідів, таких як Литва, Латвія і Східна Німеччина».
У Східній Німеччині старі будинки соціалістичних часів капітально відремонтували за муніципальні кошти. У Москві знесли цілий житловий масив Черемушки, що з’явився у 1960-х, щоб на його місці побудувати нове житло. Аналогічно вчинили зі старою забудовою в американському мегаполісі Чикаго у 1970-х.
А Естонія зараз залучає кошти Євросоюзу для пілотного проекту ревіталізації хрущовок у місті Тарту шляхом пільгового кредитування жителів цих будинків — з ними працюють інспектори, які пояснюють, як отримати позику і на які конкретно роботи її краще скерувати.
«Ревіталізація хрущовок — процес, який складно реалізовується, — говорить архітектор Ганна Кірій. — Терміни їх експлуатації давно минули, а люди хочуть швидких рішень». Вона закликає не лише думати про хрущовки, а й активно будувати нове житло. «Я за житло і квадратні метри: це завжди буде потрібно, — каже архітектор. — Але підхід потрібно перевернути з голови на ноги: спочатку будувати інфраструктуру, громадські зони і транспортні комунікації, а вже потім житло».
За новим генпланом у Києві за 20 років повинні звести 28,6 млн кв. м нового житла. Це в середньому 17 тис. квартир на рік, що приблизно відповідає темпам приросту населення Києва. Кличко хоче у підсумку досягти показника житлової забезпеченості у 29 кв. м на людину із пріоритетом «одна сім'я — окрема квартира».
Планка поставлена висока, але досить розумна: за весь 2018-й у столиці прийняли в експлуатацію 1,3 млн кв. м житла (свіжіших даних немає). Зараз на кожного городянина припадає по 23 квадрата житлової нерухомості.
Квартирної забудовою плани Кличка не обмежуються: він готовий приділити підвищену увагу промзонам, на території яких зараз працюють 11% киян — тобто приблизно 370 тис. людей. Найбільші райони концентрації старих підприємств — це Поділ, Куренівка, Нивки, Відрадний і Теличка. Команда нинішнього мера хоче реструктуризувати їх: багато будівель демонтувати, щоб побудувати на їх місці житло, громадські простори і технологічні парки.
При цьому влада збирається створити промзону нового типу: генплан-2040 передбачає будівництво Київської бізнес-гавані на Троєщині - індустріального парку з виробничими потужностями. Інвестиції у проект оцінені у $440 млн, це повинні бути приватні гроші. «Ідея непогана, адже виробляти в Україні вигідно», — вважає Попов з Архіматики. Бізнес-гавань на Троєщині зможе ще й частково розвантажити столичні мости.
Ринок праці Києва за наступні 20 років зросте майже на 50% - до 2,5 млн робочих місць. І генплан передбачає інтенсивне їх створення якраз на Лівому березі. Зараз там проживає до 40% населення міста, але на такий густонаселений район припадає лише п’ята частина всіх робочих місць столиці.
У всій цій історії Кірій хвилює той момент, що у столиці промзони займають береги Дніпра, які повинні бути рекреаційною, а не індустріальною зоною. Іспанське місто Більбао мало подібну проблему і винесло підприємства з набережної річки Нервіон, щоб побудувати прогулянкові доріжки і культурні об'єкти. Тепер останні, якщо вірити даним колишнього мера цього міста Ібона Аресо, генерують сотні мільйонів євро щорічного прибутку.
Якщо ж місто все-таки вирішить розлучитися з частиною рекреаційної зеленої зони, то має запросити за це хорошу ціну. «Треба визначатися з пріоритетами: або наповнення бюджету, або зелена зона», — каже з цього приводу Ігор Дівчур, урбаніст із компанії GeoDesign.
Представлений Кличком документ формально спрямований вперед. По суті ж він ще й легалізує всі ті будови, які з’явилися в Києві в останні роки всупереч чинному генплану. Саме так про це говорив у бесіді з НВ один із топ-чиновників КМДА, який побажав залишитися неназваним.
А відомий столичний архітектор, також на умовах анонімності, заявив: «Генплан-2040 — це калька плану-2025, який писав колишній мер Леонід Черновецький теж з метою легалізації забудови і розпилу охоронних зон».
Проблема хаотичної забудови Києва висотками пов’язана з тим, що в останні 10 років система дозволів у місті функціонувала так, щоб розмити межі відповідальності всіх учасників. Але при цьому, як вважає Юлія Нікітіна, міська активістка і колишній координатор проектів на Андріївському узвозі, залишити чиновникам усіх інстанцій можливість вимагати у бізнесу хабара на всіх етапах будівництва. «В результаті ніхто не бачив проектів житлового комплексу Ярославів град на місці Сінного ринку і ЖК Подолград-Вінтаж на Валах», — говорить вона.
За даними аналізу компанії GeoDesign, із 766 новобудов Києва, що з’явилися за останні п’ять років, 328 об'єктів лише частково відповідають нинішньому генплану, а 31 виходить за всі законні рамки.
Місцеві вибори в Києві повинні відбутися у жовтні цього року. Зараз Кличко спирається у столичній раді на найбільшу фракцію Солідарність (48 мандатів) плюс депутатів Єдності (ще 15 мандатів), маючи, таким чином, більшість зі 120 можливих голосів.
Але судячи з підсумків парламентських виборів, на яких у всіх мажоритарних округах столиці, як і в цілому у партійному розрізі перемогли представники Слуги народу (СН) Володимира Зеленського, навіть якщо нинішній градоначальник втримається у кріслі, підтримку депутатського корпусу він втратить.
А якщо в Києві зміниться влада, то, імовірно, вона змінить і генплан, виходячи зі свого бачення, вважає Анатолій Октисюк, політичний аналітик експертного центру Дім демократії.
За даними дослідження компанії Соціальний моніторинг, проведеного в середині грудня, найвищий рейтинг у столиці все-таки має Кличко — 27,8% респондентів підтримали мера. Другий за популярністю — телеведучий Андрій Пальчевський, який активно співпрацює із Зеленським, у нього 8,9%. Третім із часткою в 6,7% став шоумен Сергій Притула, один із членів партії Голос Святослава Вакарчука. У хвості топ-4 опинився екс-гендиректор телеканалу 1+1 і член фракції СН у Верховній Раді Олександр Ткаченко — рівень його підтримки склав 4,5%.
Є й дані дослідження соцгрупи Рейтинг: у ньому Притулі та Кличку довіряють найбільше — по 35% опитаних. При цьому антирейтинг шоумена становить 39%, а ось мера — цілих 55%.
Але і Ткаченка не варто скидати з рахунків: порівняно з усіма опонентами у нього є істотний бонус — колишнього телеменеджера може підтримати особисто Зеленський. Тим більше що той вже ледь не призначив депутата від СН головою КМДА. «Навіть був готовий відповідний указ, але не сталося», — розповіло обізнане джерело у президентській фракції.
Ткаченко, зустрічаючись з НВ в офісі телеканалу 1+1, підтвердив свою зацікавленість у посаді мера столиці. «Я хочу цього виклику», — сказав колишній політичний журналіст та екс-керівник телеімперії мільярдера Ігоря Коломойського.
При цьому Ткаченко заявив, що буде намагатися перемогти Кличка якимись очевидними речами. Наприклад, правом міста залишати у своєму бюджеті не 40% податку на доходи фізосіб, як зараз, а 50%, — щоб мати більше ресурсів для розвитку. Відповідний законопроект Ткаченко вже вніс до ВР.
Крім того, депутат хоче посилити повноваження і можливості київських районів. На початку жовтня парламент прийняв у першому читанні розроблений колишнім телеменеджером закон про столицю, який передбачає передачу влади і бюджетних коштів райрадам. Також у ньому є пункт про проведення виборів до Київради за відкритими пропорційними списками — у нинішніх умовах це прямий шлях до тріумфу СН на місцевому рівні.
До генплану за версією Кличка Ткаченко, який мітить в мери, ставиться скептично. «Коли півень клюнув, вони згадали і про генплан, і про ремонти, і про дороги, — заявив НВ політик. — Порив правильний, але його виконання пов’язане, швидше за все, з тим, про що ви говорите [з легалізацією існуючих забудов]».
Активна виборча кампанія в Києві ще не почалася, а політологи вже передбачають принципову дискусію про те, в якому напрямку потрібно розвивати місто. Ремонтно-дорожнім пріоритетам Кличка інші кандидати протиставлять власні урбаністичні напрацювання, що стосуються і наповнення бюджету столиці, і розвитку міських просторів, і створення робочих місць.
Який політик стане новим мером? Які ідеї розвитку міста він буде проповідувати? Експерти поки що не мають відповідей на ці два питання. Але Октисюк сподівається, що за будь-якого результату виборів столична влада займеться кардинальним поліпшенням якості життя в головному місті країни. «Київ необхідно зробити драйвером всеукраїнського економічного розвитку», — вважає політолог.
Народні депутати ухвалили в першому читанні законопроєкт № 9363 "Про внесення змін до деяких законів України щодо цифровізації виконавчого провадження". "За" проголосував 271 нардеп. Серед норм документа – можливість автоматичного арешту коштів боржник...
Жителям прикордонних районів Білгородської області роздали понад 9 тис. вогнегасників для того, щоб вони гасили пожежі після обстрілів. Про це повідомив голова регіону В'ячеслав Гладков, передають Патріоти України. «Може, хтось подумає, що інформація н...
