"Один народ, говорите? Ось ще один аргумент, чому це не так": Історик розповів про український делікатес, який росіяни не вміли готувати

Історик і журналіст Павло Бондаренко пише у себе в Facebook, що крім знаменитого сала, вареників і борщу, українці мають ще одне блюдо, яке може вважатися сакральним. Це - ковбаса, передають Патріоти України.

Її ідея свого часу була запозичена у татар, сама назва її від слова «рубець» - тюркського походження і спочатку так називали фарширований м'ясом шлунок тварини. Але українці творчо переробили ідею і додали до неї свого національного колориту. Татари не робили ковбас зі свинини, тому українські ковбаси і черево (сальтисон) цілком можуть вважатися національною стравою.

Блогер зазначає, приготування ковбас було справжнім священнодійством, а результат - неперевершеним. Рецептів українських ковбас безліч. Варені, печені, варено-печені, копчені, варено-копчені, кров'яні тощо. Українська ковбаса, як і сало, до речі, ідеально поєднується з іншими українськими народними напоями - «перцівкою» і «хріновухою». Свято душі і тіла.

У Московії ковбасу не готували взагалі. Незважаючи на безліч запозичень у татар від пісень і косоворотки до балалайки і кулеб'яки, ковбаса там не прижилася. Більш того, її приготування були скасовані, тому що було заборонено подрібнювати м'ясо. Вперше московити скуштували ковбасу, яку виготовляли німці. Петру I подобалося все німецьке і голландське, припали до смаку і ковбаски. Бояри потихеньку плювалися і позаочі називали царя-батюшку «Антихристом». Звичайно, не тільки за ковбасу.

Павло Бондаренко розповідає, що більш-менш масове виробництво ковбас в Росії почалося вже в XIX столітті. Першим відомим місцевим майстром був купець Іван Русинів, який навчався у німців. У 1852 році він відкрив перший ковбасний завод. Там виготовлялася знаменита «Угличская» ковбаса, рецепт якої дуже здивував би українських господинь, а українські господарі не їли б її навіть під хорошу дозу «хріновухи». Не тому, що не смачна, а через гидливість. Русинів брав м'ясо старих корів і биків, яке вже не годилося для вживання. На 2-3 тижні його залишали в льохах. Коли напіврозкладене м'ясо відокремлювалося від кісток, до нього додавали сало, сіль і підмішували відходи м'яса, які привозили з торгових рядів. Цією сумішшю заповнювали оболонки і коптили.