Вчені розгадали таємницю того, як дерево гінкго може жити понад 1000 років. Дослідники виявили, що дерево виробляє хімічні речовини, які захищають його від хвороби та посухи. І, на відміну від багатьох інших рослин, його гени не запрограмовані на невблаганне старіння після того, як молодість закінчиться, зазначають Патріоти України із посиланням на іноземні ЗМІ.
Гінкго можна зустріти в парках і садах по всьому світу, та водночас - воно на межі зникнення в дикій природі. "Секрет полягає в підтримці справді здорової системи захисту та існуванні виду, який не має заздалегідь визначеної програми старіння", - каже Річард Діксон із Університету Північного Техасу.
"Ми не спостерігаємо, що в процесі старіння в гінкго послаблюється здатність захищатися від стресів", - розповів науковець. Дослідники з США та Китаю вивчали дерева гінкго віком від 15 до 667 років. Вони аналізували клітини, кору, листя та насіння цього виду.
Учені виявили, що молоді й старі дерева виробляють захисні хімічні речовини для боротьби зі стресами, які виникають через хвороби чи посуху. До цих речовин відносяться антиоксиданти, антимікробні препарати й рослинні гормони, що захищають від посухи та інших екологічних подразників. Генетичні дослідження показали, що гени, пов'язані зі старінням, автоматично не "вмикалися" в певний момент часу, як у інших трав'янистих та однорічних рослин.
Таким чином, хоча столітнє дерево може виглядати напівзруйнованим через обмороження чи удар блискавки, усі процеси, необхідні для здорового росту, все ще працюють. Річард Діксон підозрює, що схожа ситуація буде і в інших дерев-довгожителів, наприклад гігантської секвої (секвоядендроні), деревина якої "заповнена протимікробними хімічними речовинами".
Коментуючи дослідження, Марк Гуш, керівник кафедри садівництва та навколишнього середовища в RHS (Королівському садівничому товаристві), сказав, що найстарішому дереві в світі - остистій сосні (Pinus longaeva) - понад 4800 років.
"Крім постійної наявності їжі, світла та води, здатність дожити до такого поважного віку пов'язують із повільним темпом росту, адаптацією клітин і відносним захистом від вторинних впливів, таких як шкідники та хвороби, екстремальні кліматичні умови та катастрофічні фізичні пошкодження", - сказав він.
Чи не перетворили соцмережі життя на нескінченну гонитву за розкішшю? Відео української волонтерки Ірини Тарасюк, яка розповіла про розмову з дівчатами 17–18 років, зібрало тисячі вподобайок і поширень. Її слова викликали жваве обговорення про сучасні ...
«Бардачок» — слово, яке звично звучить у розмовах автомобілістів. Але чи є воно правильним в українській мові та як назвати цю автомобільну комірку українською? У кожній машині є невеликий відсік, куди водії складають документи, окуляри, зарядки та інш...
