Особливий ген: Вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє

Гренландський кит, один із найбільших ссавців планети вагою понад 100 тонн, став об’єктом прискіпливої уваги вчених через свою феноменальну тривалість життя. Дослідники підтвердили, що ці тварини здатні жити понад дві сотні років. Доказом цього став випадок, коли в тілі живого кита знайшли наконечник гарпуна вікторіанської епохи, виготовлений наприкінці XIX століття. Про це пише Daily Galaxy, передають Патріоти України.

Біологічний парадокс гігантського тіла

З погляду біології, таке довге життя великої тварини є загадкою. Організм кита складається з трильйонів клітин, і теоретично кожна з них має ризик накопичення мутацій, що призводять до раку.

Проте гігантські ссавці майже не страждають на онкологічні захворювання. Це явище називають «парадоксом Пето». Попри величезну кількість клітин, великі види мають надзвичайно ефективні системи захисту генетичного матеріалу.

Білок CIRBP: молекулярний щит від старіння

Команда дослідників із Рочестерського університету на чолі з Вірою Горбуновою та Андрієм Селуановим проаналізувала геном гренландського кита. Вчені виявили надвисоку активність білка CIRBP (холодно-індукований РНК-зв’язуючий білок).

У більшості ссавців, зокрема у людей, цей білок активується лише у відповідь на сильний стрес. Однак у гренландських китів він працює постійно та набагато інтенсивніше. Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature, свідчать, що CIRBP виконує кілька критично важливих функцій:

• Репарація ДНК: білок допомагає клітинам миттєво виявляти розриви в ланцюгах ДНК і відновлювати їх, запобігаючи небезпечним мутаціям.
• Контроль запалення: CIRBP регулює запальні процеси в тканинах, що дозволяє уникнути хронічних вікових хвороб.
• Стабілізація РНК: білок підтримує цілісність генетичних інструкцій, необхідних для нормального функціонування клітин протягом століть.

Підтвердження гіпотези на практиці

Щоб перевірити дію цього механізму, вчені провели експеримент на плодових мушках (Drosophila melanogaster). Коли дослідники штучно підвищили активність аналога білка CIRBP у комах, їхня тривалість життя збільшилася. Модифіковані мушки продемонстрували вищу стійкість до стресів і значно менше генетичних пошкоджень порівняно зі звичайними особинами.

Хоча дослідження тривають, вчені сподіваються, що розуміння механізмів довголіття китів допоможе в майбутньому знайти нові способи боротьби зі старінням та раком у людей.