От така іронія долі! Культова новорічна стрічка СРСР виявилась плагіатом оскароеосного американського кінофільму (відео)

Радянське кіно десятиліттями подавалося як "оригінальне" й "самобутнє". Та реальність виявилася куди прозаїчнішою: знакові стрічки, на яких виросло кілька поколінь українців, насправді були завуальованими копіями західних фільмів. Провідні радянські композитори та сценаристи не стидалися роботи з американських, англійських, французьких, німецьких митців видавати за свої наробки радянському керівництву. Це стосується зокрема не лише такої відомої стрічки як "Кавказська полонянка" та "Діамантова рука" Леоніда Гайдая, але і культової новорічної комедії Ельдара Рязанова "Іронія долі, або З легкою парою", яка фактично повторює сюжет американської стрічки Біллі Вайлдер The Apartment ("Квартира") 1960 року.

Відомо, що радянська "Іронія долі" 1975 року нібито знята за п’єсою Рязанова та Брагінського 1969-го. Але за дев’ять років до того в США вийшла "Квартира" – фільм, який отримав п’ять "Оскарів" і був проголошений найкращим різдвяним фільмом усіх часів. Його основна сюжетна лінія повторює рязановську комедію до такої міри, що розбіжності виглядають лише косметично.

Головний герой, любовний трикутник і випадковий гість у квартирі – збіги занадто точні

У "Квартирі" скромний клерк Бад Бакстер здає свою квартиру керівникам компанії для романів на стороні. Він закохується в ліфтерку Френ – проте вона зустрічається з директором фірми, а його відшиває. Напередодні Різдва Бад повертається додому і знаходить Френ у своїй квартирі без свідомості. Далі події розгортаються виключно у стінах тієї ж квартири: вечері, розмови, карти, буденні турботи й поступове зближення героїв.

У "Іронії долі" маємо майже те саме, але з радянський "вайбом": сором’язливий та невпевнений герой, святкова ніч, чужа квартира, випадкова зустріч, "третій зайвий" у вигляді Іполіта, подарунки, сцени в одній локації – і фінал, де герої зрештою об'єднуються.

Різниця лише в тому, що в СРСР неможливо було показати жінку у стані алкогольного чи медикаментозного сп’яніння як позитивного персонажа, тому гендерні ролі просто поміняли місцями.

Що однакового мають ці два фільми:

• типаж героїв;
• конфлікт;
• любовний трикутник;
• новорічна атмосфера;
• зав’язка: хтось опиняється у квартирі іншої людини;
• формат камерного сюжету з діями в одній локації;
• фінальна логіка: герої долають "перешкоди" й сходяться.