Під роздачу потрапили всі: Стало відомо, чому повістки приходять людям, які по закону мають право на відстрочку

Українці почали отримувати повістки через «Укрпошту», при цьому серед них є і рідні зниклих безвісти військових, передають Патріоти України.

Але згідно з оновленим законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вони мають право на відстрочку, пише «Медійна ініціатива за права людини».

Правозахисники уточнюють, що таке право надається «жінкам і чоловікам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) зникли безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану».

Причиною може бути те, що разом з новим законом набула чинності постанова Кабміну № 560 про порядок призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. У цій постанові йдеться, що за наявності підстав для відстрочки особа має надати підтверджувальні документи.

Для тих, у кого близький родич зник безвісти, заявник має надати рішення суду про визнання особи зниклою безвісти за особливих обставин. Саме ця вимога створює проблеми для отримання відстрочки, наголошують у виданні.

Юристка та координаторка груп родин військовополонених ГО «Медійна ініціатива за права людини» Олена Бєлячкова пояснила, що визнати особу безвісно відсутньою може лише суд. Для цього має бути відсутність упродовж року відомостей про місцеперебування особи.

Водночас, відповідно до урядової постанови, статусу зниклого безвісти людина набуває не за рішенням суду, а відповідно до норм спеціального закону — «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Щоб збирати такі відомості, створено Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Від моменту внесення до реєстру відомостей про зникнення особи така людина набуває статусу зниклої безвісти за особливих обставин. Моментом, від якого особа вважатиметься зниклою безвісти, є дата подання заяви про зникнення.

У «Медійній ініціативі за права людини» наголошують, що уряд своєю постановою № 560 об’єднав (або переплутав) ці два статуси, тим самим створивши юридичну колізію. Через цю плутанину виникають ситуації, що родичів зниклих безвісти дійсно мобілізують.

Що випадки мобілізації родичів зниклих безвісти інколи дійсно трапляються, підтвердив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомляє ТСН.ua.

При цьому він запевнив, що Координаційний штаб уже подав рекомендації до Міноборони й Генштабу щодо врегулювання цієї колізії.

Своєю чергою, відомий український адвокат Ростислав Кравець в інтерв'ю виданню наголосив, що ТЦК не мають права мобілізувати родичів зниклих безвісти військових.

«Якщо особа має на руках документи, що підтверджують родинні зв'язки з особою, що зникла безвісти, і є відповідний акт, який зробив ТЦК чи військова частина, що особа зникла безвісти, і їй здійснюються виплати, то дії ТЦК щодо мобілізації таких осіб є неправомірними», — каже Кравець.

За його словами, такі дії військкомів є перевищенням повноважень, за що для працівників ТЦК передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до 12 років.

«Єдине, що, на жаль, ДБР, яке має розслідувати такі кримінальні провадження, не звертає на це уваги», — каже юрист.

Кравець прокоментував, що в ТЦК вимагають для отримання відстрочки постанову суду про визнання особи зниклою безвісти.

«ТЦК можуть посилатися на що завгодно. Якщо є виплати, якщо є підтвердження, особа може відмовитися офіційно від мобілізаційного розпорядження і наполягати на розгляді її заяви про відстрочку», — зазначає адвокат.

За словами Кравця, якщо представники ТЦК ігнорують заяву про надання відстрочки, особа може правомірно відмовитися від мобілізації.

У разі, якщо цю особу відвозять з ТЦК до військової частини, людина має негайно повідомити командира військової частини про ці обставини — що вона має право на відстрочку і що представники ТЦК не розглянули її заяву про надання відстрочки.

«Командир частини зобов'язаний цю особу, так би мовити, провести за межі частини, щоб вона могла спокійно дістатися додому. Якщо і командир частини цього не робить, це також вважатиметься порушенням законодавства. Потрібно захищати свої права і не мовчати. Звісно, трапляються випадки, коли відбирають телефони, і я б радив одразу звертатися до ДБР і Нацполіції щодо викрадення людини. І наполягати на проведенні розслідування, щоб представники ТЦК все ж дотримувалися законодавства», — порадив Кравець.

«З огляду на рівень цифровізації країни це потрібно і можливо зробити. Єдине, для цього потрібне політичне рішення, щоб припинити зловживання ТЦК», — вважає Ростислав Кравець.