Почала закочувати очі й непритомніти: У Миколаєві в дитячій обласній лікарні знущалися з доньки військового, розгорівся скандал

У Миколаєві батьки 11-річної дівчинки звинувачують лікарів дитячої обласної лікарні у тому, що вони неправильно лікували дитину, а також вимагали гроші за медикаменти й навіть за направлення на обстеження до Охматдиту. Крім того, мама розповіла, що у реанімаційному відділенні, куди батьків не пускали, один із медиків знущався з дитини. Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA, передають Патріоти України.

Почала закочувати очі й непритомніти

Про те, що відбувалося у Миколаївській дитячій обласній лікарні з 11-річною Варею, розповів на своїй сторінці у Facebook її батько, військовослужбовець Дмитро Суровцев. Чоловік уже два роки боронить Україну на фронті.

Нам удалося зв'язатися з мамою Варвари Вікторією Суровцевою. Жінка розповіла, що 11-річна донька ще у червні цього року невдало впала з велосипеда.

"Вони каталися з друзями на велосипедах у парку, там є така гірка, і вони з неї з'їжджали. Вона, мабуть, невдало скотилася, впала і вдарилася головою об асфальт. Коли повернулася додому, то розповіла мені. Я оглянула її голову, але там навіть шишки не було. Запитала, як вона почувається, чи болить голова? Дочка відповіла, що ні. Й приблизно півтора тижня жодних ознак травми у неї не було, її не нудило, голова не паморочилася, болю не було", – згадує Вікторія.

А вже потім мама помітила, що дочка закочує очі. А через кілька днів Варвара почала непритомніти на кілька секунд. Тоді мама повезла її до обласної дитячої лікарні.

За направлення до Охматдиту вимагали гроші?

В обласній лікарні дитину поклали на обстеження. Лікарем була завідувачка неврологічного відділення Тетяна Бойко. За словами матері дівчинки, п'ять днів поспіль Варвара лежала там, лікарка іноді підходила до неї, але особливого лікування не було.

"Я працювала, приїжджаю до лікарні, а вона просто лежить. Потім я почала сама шукати, де можна зробити МРТ, бо лікарка нічим не могла допомогти. Одна зі співробітниць лікарні підказала, що звільнилося місце, і ми так потрапили на обстеження. Перша МРТ показала пухлину. Сказали, що потрібно зробити другу МРТ із контрастною речовиною. Вони вже посприяли, і дочці провели ще одну МРТ. Там дійшли висновку, що це кіста. Таке враження, що це були МРТ двох різних людей", – розповідає Вікторія.

У результаті батькам довелося викласти 1800 та 3600 грн за два обстеження. Результати були дивними, і вони вирішили, що треба їхати в Охматдит до Києва.

"Направлення Тетяна Бойко нам не давала, я лаялася з нею. Тоді вона мені сказала: "Ви думаєте просто так можна потрапити в Охматдит? Він також коштує грошей". Я зателефонувала чоловікові, бо після інсульту мені нервуватися не можна. Він приїхав, пішов до неї вимагати, виявилося, що направлення уже виписане", – згадує Вікторія.

В обласній лікарні Варю збиралися виписати додому, щоб їй оформлювали інвалідність. Проте батьки наполягали на тому, що дівчинку треба лікувати.

В Охматдиті дитина пройшла обстеження, підтвердився діагноз – міастенія, яка могла бути спричинена травмою. Однак дорога назад до Миколаєва виявилася надто важкою для Варі – задушливий вагон переповненого поїзда, верхня полиця. Після повернення стан погіршився, і мамі знову довелося звертатися до обласної лікарні Миколаєва.

Батькам доводилося платити за все

Варю забрали до реанімації, але батьків туди категорично не пускали, хоча в Україні ухвалено закон, який дозволить родичам перебувати у реанімації з пацієнтом. Наступного дня дівчинку перевели до неврологічного відділення, Тетяна Бойко призначила їй лікування пігулками. Ціни на них високі, але батькам усе доводилося купувати самим.

Також сказали капати препарат "Біоген", один флакон якого коштує 13 тисяч гривень. А треба було шість флаконів.

Проте Тетяна Бойко раптом запропонувала, що зможе дістати препарат через волонтерів. Тільки для цього їй потрібно було сфотографуватися з дитиною для фотозвіту.

"Ми дозволили. А коли приїхали з Охматдиту, то поцікавилися, а де ж препарат? На що Бойко сказала: "Ви вибачте мені, нічого не вийде, доведеться вам його купити". То навіщо потрібен був фотозвіт? Довелося препарат купувати самим. А коли я розповіла про це волонтерам, які мені привезли хоча б один флакон ліків, то вони висловили сумнів щодо слів лікаря. За їхніми даними, ніхто не робить фотозвіту до того, як отримає ліки", – продовжує мама дівчинки.

Також Вікторія вважає, що лікарка неправильно лікувала дитину.

"Вона призначала їй таблетки у величезних дозах, які є вбивчими навіть для дорослої людини. Вона постійно їх додавала, напевно, експериментувала. А ще призначали плазмоферез один раз на тиждень-два. Постійно треба було приводити людей здавати кров, купувати комплектуючі. Один комплект коштував 7,5 тисяч гривень. У лікарні нічого не було. Як тільки ми сказали, що щось треба робити, нумо купувати. Відразу ж озвалися: "Давайте". Приходить анестезіолог, каже, що треба купувати через їхніх посередників. Я не могла цим займатися фізично, він зголосився допомогти. Й запропонував скинути гроші йому на картку, а він на себе все оформить. Діватися нікуди, скидаю гроші. Начебто прийшли плазмоферези. Виявилося, що робити їх треба через добу, а вони робили по одній на тиждень чи по дві. У результаті, жодного результату не дало, дитині ставало гірше", – каже Вікторія.

У реанімації співробітник кидав у тіло дівчинки шприци

Варя знову потрапила до реанімації. А наступного дня Бойко раптом терміново відправила маму з дитиною до Охматдиту. Хоча до того, коли мама наполягала на перевезенні дитини до Києва, їм відмовляли. Бойко запевняла, що в Охматдиті робити нічого, там нічим не допоможуть.

І наступного дня з'ясувалася причина такого поспіху. Коли вранці медсестри в Охматдиті почали роздягати Варю, щоб помити, на тілі в ділянці попереку та нижче виявили садна та синці, на ліктях синці були навіть чорного кольору. Як з'ясувалося, у Миколаївській обласній лікарні дитину на звичайному автомобілі швидкої допомоги перевозили до БСП для плазмоферезу, і дорогою машина потрапила в ДТП. Сталося це 10 вересня.

Варя була в стані медикаментозного сну та не пам'ятала цього, а головний лікар Олександр Пліткін у коментарі про аварію стверджує, що дитина начебто не постраждала. Потім у лікарні говорили, що синці через те, що дівчинка в реанімації сама себе побила. І лише у Києві з'ясувалося, що дівчинка все-таки постраждала, навіть виявили тріщину у хребті.

Після аварії у Варі піднялася висока температура, а також розвинулась пневмонія.

"Дочка потихеньку виходила зі штучної коми. І чула, як один зі співробітників миколаївської реанімації, на ім'я Герман, кидав у ногу дівчинці шприц із ліками, наче дротик. І примовляв: "Пограємо в дартс, вона все одно не жилець і нічого не скаже, їй усе одно ніхто не повірить". А Варя все це чула, але розмовляти через трубку в горлі не могла. Вона знайшла вихід зі становища і все це писала мені на телефон, так я дізналася. До цього він їй рота закривав і погрожував викинути в коридор. Розмовляв матом", – розповідає Вікторія.

Тепер у дівчинки розвинулися панічні атаки, вона дуже гостро реагує на лікарів, її починає трясти й підіймається висока температура.

Вже в Охматдиті лікарі сказали, що якби минула ще доба, то дівчинку вже не можна було б урятувати. У дитини було передозування пігулок, лікування було неправильним. Та ще й ДТП, яку намагалися приховати від матері.

В Охматдиті Варі вже провели одну операцію, вивели трубку, щоб рідина відходила з легенів, тепер вона готується до другої. Дівчинка вже може сама їсти й навіть потихеньку ходить.

Батьки збираються звертатися до поліції, щоб домогтися правди та захистити свою дитину. Батько дівчинки Дмитро Суровцев, який уже два роки перебуває на фронті на Донбасі, готовий іти до кінця, аби добитися справедливості.

Отримати коментар від головного лікаря Миколаївської обласної дитячої лікарні Олександра Пліткіна не вдалося. Ми тричі дзвонили йому до приймальні, й щоразу він кудись виходив у справах, так само як і його заступник.