Поминальні дні-2026: Ось коли йти на кладовище і що брати з собою

Великдень — одне з найважливіших і найсвітліших свят у році, до якого готуються не лише фізично, а й духовно. Але після Великодня в Україні традиційно настають поминальні дні, відомі як Проводи або Радониця. У цей період родини відвідують кладовища, вшановують пам’ять близьких, приносять квіти, запалюють свічки та моляться за упокій душ, передають Патріоти України.

Історія свята сягає глибокої давнини. Ще у IV столітті святитель Іоанн Златоуст згадував про традицію поминання на християнських кладовищах. Назва «Радониця» походить від слів «рід» і «радість» та символізує не скорботу, а духовну радість — віру в перехід душі до вічного життя після Воскресіння Христового.

Коли Проводи у 2026 році

У 2026 році Радониця припадає на вівторок, 21 квітня — дев’ятий день після Великодня. Водночас у більшості регіонів України поминальні дні тривають довше — з суботи до вівторка, тобто з 18 по 21 квітня.

У цей час у храмах проводять заупокійні богослужіння, під час яких можна подати записки з іменами померлих, замовити панахиду та поставити свічки за упокій. Також віряни дають милостиню в пам’ять про померлих.

Як правильно вшановувати померлих

Єдиних правил щодо відвідування кладовищ у ці дні немає. Люди можуть прибирати могили, висаджувати квіти, доглядати за місцем поховання та молитися.

У Православній церкві України наголошують: головне у Проводи — духовна складова. Священнослужителі не рекомендують приносити на кладовище особисті речі померлих, влаштовувати застілля чи вживати алкоголь, адже це вважається залишками язичницьких традицій.

Якщо родина хоче вшанувати пам’ять близьких спільною трапезою, це радять робити вдома або в закладах, а не на кладовищі.

Традиції та значення свята

Попри церковні настанови, в українській традиції збереглися звичаї приносити на могили великодні страви — крашанки, паски та інші наїдки. Частину їжі часто роздають нужденним як милостиню за упокій душ.

Свято має також глибоке історичне коріння, що пов’язане з дохристиянськими віруваннями. У слов’янській культурі предків шанували як захисників роду, вірячи, що їхні душі можуть впливати на добробут і врожай.

Сьогодні Проводи поєднують християнські та народні традиції, залишаючись важливим періодом пам’яті, молитви та єднання родин.