Профілактика раку у повсякденному житті: Три простих кроки

"Частота виникнення окремих видів раку відрізняється у всьому світі", - пише у своєму блозі лікар Анатолій Скумс, передають Патріоти України.

"Серед чоловіків у більш розвинених країнах найчастіше зустрічається рак передміхурової залози, легень та прямої і товстої кишки. Серед жінок найбільш розповсюдженим є рак молочної залози, товстої кишки та легень. У країнах з меншим рівнем доходу на перше місце також виходять злоякісні захворювання шлунка, печінки та матки.

Дослідження стану здоров’я мігрантів, які переселились з однієї частини світу до іншої, показали, що частота виникнення тих чи тих форм онкологічних захворювань швидко змінюється з поколіннями та стає порівнянною з частотою в країні, що приймає.

Ці спостереження вказують на те, що на додаток до генетичної схильності, на розвиток раку може впливати спосіб життя: включаючи фізичну активність та харчування. В наукових колах це питання вже давно вивчається. Ще 1981 року вчені зробили пропущення, що близько 35% всіх випадків виникнення онкологічних захворювань можна пов’язати з харчовими звичками.

Аналогічний висновок можна знайти у звіті Всесвітнього фонду досліджень раку (WCRF) у співпраці з Американським інститутом досліджень раку (AICR), який з'явився 2009 року: від чверті до третини всіх випадків захворювань на рак у країнах з високим доходом та приблизно чверть випадків в країнах з нижчим рівнем доходу можна запобігти здоровим харчуванням, регулярною фізичною активністю та підтримкою нормальної ваги тіла.

В цьому блогу ми обговоримо роль таких чинників як надмірна вага тіла, фізична активність та раціон.

1. Надмірна вага. Одним з найсуттєвіших факторів ризику розвитку раку є надмірна маса тіла. Розрахункова величина, яка дозволяє орієнтовно оцінити ступінь відповідності маси людини та її зросту називається індексом маси тіла (ІМТ). За визначенням, нормальний індекс маси тіла становить від 18,5 до 24,9, все що більше – передожиріння або ожиріння.

Відіграє роль не тільки кількість жирової тканини, але і її розподіл в організмі. Абдомінальний (центральний) тип ожиріння частіше асоційований з вищим ризиком розвитку певних типів раку. Пов’язано це з підвищеною концентрацією гормонів, що циркулюють та факторів росту, таких як статеві гормони, інсулін, інсуліноподібний фактор росту, які беруть участь у карциногенезі. Окрім того, ожиріння супроводжується підвищенням рівня прозапальних речовин в плазмі крові, що також можуть сприяти виникненню злоякісних захворювань.

На сьогодні ожиріння впевнено пов’язують з розвитком раку молочної залози (після менопаузи), товстої та прямої кишки, підшлункової залози, стравоходу, ендометрію та нирок, і з великою ймовірністю – раком жовчного міхура.

Таким чином, рекомендується підтримувати здорову вагу протягом життя, адже це пов’язано з високим ризиком виникнення і інших захворювань – серцево-судинних, цукрового діабету тощо.

2. Фізична активність. Фізична активність зменшує ризик розвитку раку товстої кишки, раку молочної залози та ендометрію. На додаток до позитивного впливу фізичних вправ на вагу тіла, це також може бути наслідком впливу на метаболізм стероїдних гормонів та імунну функцію.

Мінімальна тривалість помірної та середньої за інтенсивністю фізичної активності повинна становити 30 хвилин на день або 150 хвилин на тиждень. Якщо людина має надмірну вагу, тривалість та інтенсивність вправ відповідно збільшується.

3. Дієта. Взагалі, вважається, рослинна їжа зменшує ризик певних онкологічних захворювань. Спостерігається певна кореляція між вживанням рослинної їжі та зниженням розвитку раку, однак цей зв’язок відносно слабкий і досі обговорюється в науковому середовищі.

Наразі вірогідно встановлено, що високе споживання некрохмалистих овочів, тобто зелені, листяних овочів, хрестоцвітих зменшує шанси захворіти на рак верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.

Споживання продуктів багатих на клітковину – овочів та фруктів – позитивно впливає на роботу товстого кишківника та знижують ризик злоякісних захворювань. Окрім позитивного впливу клітковини, фрукти та овочі також містять велику кількість вітамінів і інших біоактивних речовин, та мають низьку калорійність.

Всесвітній фонд досліджень раку рекомендує вживати щонайменше 400 г овочів та фруктів щодня, а також включити в раціон необроблені крупи (цільнозернові) та зменшити вживання очищеної зернової продукції.

До продуктів тваринного походження належать м'ясо, птиця, риба, яйця, а також молоко та молочні продукти. Докази щодо впливу більшості цих продуктів харчування на розвиток раку обмежені, за винятком м'яса. ВООЗ включила червоне м'ясо та м’ясопродукти, до яких належать ковбаса, сосиски, копчене, консервоване, ферментоване м’ясо та інші, до списку небезпечних канцерогенів.

Водночас слід пам’ятати, нежирне червоне м’ясо – важливе джерело заліза, цинку, вітаміну В12 та протеїну. Тому не варто повністю виключати його з раціону – Cancer Council рекомендують вживати не більше 700 г (до теплової обробки) на тиждень. Безпечним вважається вживання м’яса птиці, а вживання риби є ще і корисним.

Таким чином, незначна корекція способу життя та щоденних звичок допоможе не тільки значно зменшити ризик розвитку захворювань, зокрема злоякісних, а і покращити якість життя. На сьогодні, саме профілактика та рання діагностика є найбільш дієвими у підтриманні здоров’я населення."