Провідну загрозу найдавнішій галузі дистанційної комунікації складали... миші: Як листування давніх греків вплинуло на розвиток Європи і споріднених цивілізацій

Археологи роблять неймовірні відкриття та знаходять артефакти з невідомим призначення. Та часом трапляються такі, про які складають жарти, а в саму історію повірити важко, зазначають Патріоти України.

Давньогрецький лист, який з'їли миші, є одним із найкумедніших археологічних відкриттів. На дерев'яній дощечці залишили послання, яке наказувало одержувачу вбити гінця. Дослідники так і не виявили доказів, чи цей дивний наказ коли-небудь виконали, пише GreekReporter.

З'їдений мишами лист, написаний між 257 і 248 роками до н. е., належав чоловікові, на ім'я Ефармостос. Він відправив його до свого брата Зенона, про якого згадується в іншому листі того ж періоду.

У ньому йшлося "Вітаю. Лист, який ти написав Менону про гроші Каллікона, з'їли миші. Ти зробиш мені послугу, якщо напишеш швидко, щоб Каллікон не затримувався. До побачення".

Давні греки писали листи на різноманітні тематики. В письмовій формі вони обговорювали сімейні історії, обмінювалися новинами з далеких місць, любовними листами, політичними поглядами тощо.

У Стародавній Греції листи були не лише засобом особистого листування, а й літературного та філософського вираження. Перша згадка про лист у грецькій літературі з'являється в "Іліаді" Гомера, коли Прет дає складену табличку Беллерофонту, щоб той доставив її. У VI столітті до н. е. Геродот описує серію листувань між царем Амасісом і тираном Полікратом.

Листи найчастіше писали очеретяним пером і чорнилом на папірусі, який потім згортали і перев'язували ниткою. Для офіційних документів використовували печатку, щоб папірус міг відкрити лише той, кому він призначений.

Іншими менш складними матеріалами, на яких писали замість папірусу, були метал, дерево, бджолиний віск, глиняний посуд, вапняк або шкіра тварин за допомогою стилуса. Найдавнішим фізичним прикладом грецького письма є тріо тонких свинцевих табличок, які датуються приблизно 500 роком до нашої ери.

У IV столітті до н. е. письмо більше поширилося у Стародавній Греції, чому сприяли послуги гінців, а пізніше — більш офіційна поштова мережа в елліністичний період. Ця мережа, яку утримували заможні верстви населення як форму податку, значно покращила комунікацію по всьому Середземномор'ю.

Листи елліністичних царів, часто збережені на кам'яних стелах, дають важливе уявлення про царську адміністрацію та поширення грецької культури після розпаду імперії Александра Македонського.

Починаючи з середини III століття до н. е. збереглося кілька типів листів, які розкривають багато цікавого про мову, соціальні та економічні умови того часу. Вони включають приватну та офіційну кореспонденцію, від ділових звітів до студентських листів, більшість із яких датується III-II століттями до н. е., коли поштовий зв'язок почав розквітати.

Багато давньогрецьких письменників, філософів і драматургів включали листи у свої оповіді. У II-III століттях до нашої ери вони стали визнаним літературним жанром.

Алкіфрон писав надзвичайно вдалі епістолярні пародії, використовуючи мову нижчих класів, і збирав їхні листи в антології.

Філострат став епістолярним майстром, що брав одну тему і тонко видозмінював її в півдесятка листів до різних адресатів.

Вивчення цих письмових творів є надзвичайно важливим, оскільки вони проливають світло на мовну еволюцію, культурні особливості та історичний контекст давньогрецького світу. Їхнє збереження протягом тисячоліть та подальше дослідження відкривають вікно у складнощі та нюанси комунікації в античні часи.