За рік після вибуху на Каховський ГЕС екосистема Чорного моря майже відновилася. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів заступник директора Інституту морської біології НАН України, доктор біологічних наук Віктор Демченко, передають Патріоти України.
«Коли у червні 2023 року підірвали Каховську ГЕС, перші наші думки: море зміниться надзвичайно сильно і потім буде довго відновлюватися. Та насправді найскладніші зміни зупинилися протягом двох-трьох місяців, потім був період поступового відновлення окремих компонентів, через рік ми ще бачили певні хронічні проблеми, але суттєвих змін в екосистемі не реєстрували. Отже, за рік після вибуху на Каховський ГЕС екосистема Чорного моря майже відновилася», – констатував Демченко.
За його словами, найбільшим ударом для моря була прісна вода, забруднена різними речовинами – як органічними, так і промисловими, що були вимиті з затоплених підприємств Херсонщини, складів з хімікатами. Тобто на море вплинули два шкідливі фактори водночас.
«У перші три-п'ять днів після аварії опріснення акваторій навіть біля Одеси було дуже значним: солоність води впала в три-п'ять разів – з 16-17 проміле до трьох.
Риби за такого погіршення екологічних умов можуть мігрувати. Що вони і зробили. Є певна кількість видів, які витримують зміну солоності, і для них опріснення акваторій не стало критичним», – пояснив біолог.
Водночас багато морських організмів, які просто не пристосовані до життя в прісній воді, загинули, уточнив науковець. Як приклад, він назвав мідії. Через підрив Каховсьої ГЕС їх загинуло понад три тисячі тонн у прибережній зоні.
Демченко підтвердив, що експертиза Інституту морської біології НАН України була використана як доказ у кримінальній справі про екоцид, влаштований Росією внаслідок підриву Каховської ГЕС.
«Інститут виконував роботи за дорученням Генеральної прокуратури: наші водолази відбирали зразки, і ми збирали в прибережній зоні факти щодо оцінки втрат біорізноманіття, під камери запаковували зразки мідії в спеціальні ємності», – розповів науковець.
За його словами, експерти Інституту зосередилися саме на мідії, тому що це промисловий вид у Чорному морі, тож має певну ринкову вартість і тому піддається об'єктивному оцінюванню. Інші ж організми важко обліковувати, пояснив Демченко.
«Всі мігруючі види риб або ті, які живуть у товщі води, могли загинути, але в кримінальній справі довести це складно. У нас не було можливості відловлювати якийсь вид або збирати на великій площі загиблих риб та інші організми, які викидало на берег, і реєструвати їх. У будь-якому разі це не було б настільки об'єктивним доказом, як мідії», – наголосив біолог.
Водночас, за його словами, вчені Інституту досліджували й інші зміни в екосистемі. Зокрема, зміни стану планктону, інших ракоподібних на узбережжі. «Ми бачили, що одні організми загинули, а інші, навпаки, почали стрімко розмножуватися, тому що покращились їхні кормові умови. Наприклад, гамаруси (невеликий рачок родини бокоплавів – «Главком»), які харчуються відмерлими організмами на дні моря», – розповів Демченко.
Також, з його слів, почала відновлюватися популяція мідії. Водночас солоність води повернулася до норми приблизно за два місяці після підриву Каховської ГЕС.
У 2023 році внаслідок дорожньо-транспортних пригод у світі загинули близько 1,34 мільйона людей, а понад 50 мільйонів зазнали травм. Попри те, що за останні десятиліття смертність і травматизм у розрахунку на чисельність населення зменшилися, абсолютна...
Українські аеропорти готові відновити роботу, щойно це дозволить безпекова ситуація. Про це заявив мер Львова Андрій Садовий, передають Патріоти України. За його словами, аеропорти «Бориспіль» і «Львів» перебувають у робочому стані та технічно готові п...
