Разом виборювали перше "золото" "Динамо" 1961 року: Помер знаменитий футболіст та партнер по полю Валерія Лобановського

У неділю, 10 жовтня, на 86-му році життя перестало битися серце колишнього футболіста та селекціонера київського «Динамо», першого чемпіона СРСР у складі української команди Анатолія Сучкова. За іронією долі до тріумфу найіменитішого клубу України долучився корінний москвич і щирий хлопець, за що його ткпло та довго згадувало принаймні одне покоління вболівальників, зазначають Патріоти України.

Народившись у Москві, перші кроки у професійному футболі робив у запорізькому «Металурзі». Погравши на задвірках радянського футболу, в 1958-му Сучков провів кілька матчів за московський «Спартак», після чого перейшов до «Динамо». У період з 1959-го по 1964-й захисник провів більше сотні матчів за «біло-синіх», будучи причетним до історичного успіху — чемпіонства СРСР-1961, яке перервало гегемонію московських команд у чемпіонаті країни. Партнерами Сучкова по тій команді «біло-синіх» були Валерій Лобановський, Віктор Каневський, Юрій Войнов та інші.

Завершивши кар'єру в 32 роки, Сучков спробував себе на тренерському терені, але там у Анатолія Андрійовича не склалося. Повернувшись до «Динамо» в 1974-му, коли команду тренував його екс-одноклубник Валерій Лобановський, Сучков досяг успіху на посаді селекціонера.

Зокрема, за його рекомендацією до команди були запрошені Анатолій Дем'яненко, Василь Рац, Олександр Хапсаліс, Андрій Баль, Сергій Балтача, Вадим Євтушенко, Сергій Юран, Олег Кузнецов та багато інших. Уже під час свого другого «приходу» до київського клубу, наприкінці 90-х — початку 2000-х, Сучков «відкрив» для «Динамо» марокканця Бадра Ель-Каддурі, румунів Флоріна Черната та Тіберіу Гіоане, серба Горана Гавранчича, бразильців Родольфо та Корреа. Щоправда, Анатолій Андрійович завжди вважав за потрібне уточнювати: «Їх рекомендував не особисто я, а весь наш відділ селекції».

Упродовж останнього десятиріччя Анатолій Андрійович офіційно в «Динамо» вже не працював, але завжди був бажаним гостем у офісі рідного клубу, якому віддав понад 30 років свого життя.