Секрет довголіття "спить" у генах наших пращурів: Науковці знайшли ДНК найдавніших європейців, яка збільшує шанси людям дожити до 100 років

Вчені знайшли сліди стародавньої ДНК, які можуть пролити світло на причини людського довголіття. Нове дослідження, опубліковане у журналі GeroScience, показало: генетична спадщина наших далеких предків може суттєво впливати на шанси дожити до 100 років, передають Патріоти України.

Хоча правильне харчування, фізична активність і здоровий спосіб життя справді відіграють важливу роль, дослідники наголошують: цього недостатньо. Генетика також може мати вирішальне значення.

У науковій роботі фахівці проаналізували геноми 333 людей віком понад 100 років та 690 здорових учасників середнього віку — близько 50 років. Оскільки Італія є однією з країн із найбільшою кількістю довгожителів у світі, вчені зосередилися саме на її населенні.

ДНК майже тисячі учасників порівняли зі стародавніми геномами чотирьох ключових груп, які сформували сучасне населення Італії. Серед них — давні популяції з іранського та кавказького регіонів, анатолійські неолітичні землероби, а також кочівники бронзової доби.

Найбільш несподіваний результат стосувався західних мисливців-збирачів (WHG) — нащадків європейців після льодовикового періоду. Саме ця генетична лінія, за словами вчених, найбільше пов’язана з імовірністю дожити до 100 років.

Дослідження показало: навіть незначне збільшення частки ДНК мисливців-збирачів підвищує шанси досягти столітнього віку на 38%. Ба більше, у жінок із такими генетичними маркерами ймовірність дожити до 100 років виявилася вдвічі вищою, ніж у чоловіків.

Автори роботи припускають, що гени, пов’язані з довголіттям, могли потрапити до італійського генофонду ще в доісторичні часи. Цей донеолітичний генетичний компонент, сформований після останнього льодовикового максимуму, може й сьогодні сприяти здоровому старінню.

Також вчені з’ясували, що деякі з цих генів пов’язані з ефективнішим метаболізмом, що дозволяє організму краще переробляти їжу та підтримувати баланс енергії.

Дослідники зазначають, що це лише початок, і в майбутньому наука ще не раз повернеться до вивчення зв’язку між стародавньою ДНК та тривалістю життя людини.

Цікаво також те, що що всі люди з блакитними очима мають спільного пращура, який мешкав у Європі приблизно 6-10 тисяч років тому.