Попри повномасштабну війну, постійні обстріли, втрати та економічні труднощі, більшість українців продовжують вважати себе щасливими. За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), у травні 2026 року 71% опитаних назвали себе щасливими, передають Патріоти України.
Зокрема, 31% респондентів заявили, що вони однозначно щасливі, а ще 40% обрали відповідь «скоріше так, ніж ні». Ще 11% не змогли однозначно визначитися та відповіли «і так, і ні».
Водночас 16% українців назвали себе нещасливими або скоріше нещасливими. Із них 9% відповіли «скоріше ні, ніж так», а 7% — однозначно «ні». Таким чином, щасливих респондентів більш ніж утричі більше, ніж тих, хто вважає себе нещасливим.
Рівень щастя повернувся до показників кінця 2021 року
Цікаво, що нинішній показник практично відповідає рівню, який фіксували безпосередньо перед повномасштабним вторгненням. У грудні 2021 року щасливими себе також називали 71% українців.
Після початку повномасштабної війни цей показник не обвалився, як можна було б очікувати. Водночас у 2024 році рівень самооціненого щастя помітно знизився — до 58%.
Після цього почалося відновлення: у грудні 2025 року щасливими себе називали 69% українців, а у травні 2026-го — вже 71%. При цьому частка тих, хто називав себе нещасливим, практично не змінилася. Основна зміна відбулася за рахунок людей, які раніше не могли визначитися: частка відповідей «і так, і ні» скоротилася з 25% наприкінці 2024 року до 11% у травні 2026-го.
З віком українці почуваються менш щасливими
Соціологи звернули увагу на ще одну особливість українського суспільства. Рівень щастя з віком поступово зменшується.
У травні 2026 року серед українців віком до 40 років щасливими себе назвали 75%, тоді як серед людей віком 70 років і старше — 60%.
За даними КМІС, така тенденція відрізняється від результатів багатьох досліджень у США та країнах Європи, де зв'язок між віком і суб'єктивним добробутом часто має U-подібну форму: рівень щастя знижується приблизно до 45–50 років, а потім знову починає зростати.
Дослідники також звертають увагу на гендерну різницю: чоловіки в Україні в середньому оцінюють себе як дещо щасливіших за жінок. У КМІС пояснюють це, зокрема, демографічними особливостями та тим, що жінки живуть приблизно на 10 років довше. У старшому віці серед жінок, відповідно, стає більше тих, хто живе самотньо, а це може негативно впливати на відчуття добробуту.
Що ще впливає на відчуття щастя
За результатами дослідження, важливими чинниками залишаються не лише вік і стать. Соціологи також виявили суттєвий зв'язок між рівнем щастя, здоров'ям, матеріальним становищем та відчуттям сенсу життя.
Зокрема, серед людей із найнижчим рівнем добробуту щасливими себе називали близько 48%, тоді як серед найбільш забезпечених — до 91%.
Схожа картина спостерігається зі здоров'ям: серед людей, які оцінюють його як дуже погане або погане, щасливими є близько половини опитаних. Серед тих, хто вважає себе здоровим, цей показник сягає близько 91%.
Є також зв'язок із відчуттям сенсу життя. Серед тих, хто не знає, у чому полягає сенс їхнього життя, щасливими себе назвали близько 41%. Серед людей, які вважають, що знають сенс свого життя, таких уже 79%.
Як війна змінила саме сприйняття щастя
Генеральний директор КМІС Володимир Паніотто зазначає, що результати можуть здаватися парадоксальними. Об'єктивні умови життя мільйонів українців після початку повномасштабної війни значно погіршилися: люди втрачали житло, доходи, звичний спосіб життя, були змушені залишати свої міста та розлучатися з близькими.
Однак суб'єктивна оцінка власного життя при цьому не завжди погіршувалася пропорційно.
Одне з можливих пояснень полягає в тому, що під час тривалої війни люди змінюють власні критерії оцінки життя. Те, що у мирний час могло здаватися звичайною буденністю, в умовах війни може сприйматися як значна цінність — можливість бути разом із родиною, мати житло, роботу, залишатися живим і мати перспективу на майбутнє.
У КМІС також припускають, що на відновлення показника щастя могла вплинути психологічна адаптація до тривалого життя в умовах війни. Водночас соціологи наголошують: це лише можливі пояснення, а не доведені причини.
Як проводили дослідження
Опитування КМІС проводили з 7 травня до 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв'ю. У ньому взяли участь 2007 українців віком від 18 років, які проживали на територіях, контрольованих урядом України.
До вибірки не включали жителів тимчасово окупованих територій, хоча серед респондентів були внутрішньо переміщені особи, які виїхали з таких територій. Також дослідження не охоплювало громадян, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон. Статистична похибка для цієї вибірки не перевищує 2,8%.
Соціологи окремо підкреслюють: високий показник щастя не означає, що українцям стало легше жити або що наслідки війни зникли. За цифрою 71% стоїть передусім суб'єктивне відчуття людей та їхня здатність адаптуватися до надзвичайно складних обставин.
Водночас 16% тих, хто називає себе нещасливим, — це значна частина суспільства, для якої війна та її наслідки залишаються особливо важким випробуванням.
Попри повномасштабну війну, постійні обстріли, втрати та економічні труднощі, більшість українців продовжують вважати себе щасливими. За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), у травні 2026 року 71% опитаних назвали себе щасливими,...
Військовослужбовці Збройних Сил України, які виховують та утримують дітей з інвалідністю віком до 18 років, зможуть проходити службу за місцем їхнього проживання або в найближчій можливій місцевості. Про це повідомив Офіс Військового омбудсмана, переда...
