Щороку повертаються, однак не можуть вивести дитенчат: Як війна нищить популяцію рожевих фламінго в Україні

Рожеві фламінго знайшли на Одещині місце, куди повертаються вже шостий рік поспіль. Однак створити тут стабільну колонію та вивести потомство їм заважає війна, повідомляють Патріоти України. Керівник НПП "Тузлівські лимани" Іван Русєв у коментарі УНІАН розповів, як війна змінює їхню поведінку, чому птахи повертаються попри небезпеку, скільки фламінго зараз налічується у природному парку та що відбувається з колонією.

Мало хто знає, що в Україні гніздяться рожеві фламінго. Розкажіть про цю колонію на Одещині - звідки вона, наскільки унікальна і чому саме Тузлівські лимани стали їхнім домом?

Рожевий фламінго - один із шести видів фламінго, що живуть на планеті. Він має досить широкий ареал, який охоплює, зокрема, Азію та частину Малої Азії. Тому точно визначити, звідки саме прилетіли птахи, яких ми спостерігаємо на Тузлівських лиманах, складно, каже еколог.

Водночас науковець припустив, що у 2021 році фламінго могли прилетіти до України з Туреччини. Того року там сталася серйозна екологічна катастрофа на озері Туз - одному з найбільших місць гніздування фламінго. Через посуху та надмірний забір води з річок, які живили озеро, воно практично повністю висохло. Через це загинула значна кількість молодих птахів, а дорослі були змушені шукати нові місця для життя.

Рожеві фламінго почали з’являтися на Тузлівських лиманах ще до 2021 року, однак тоді їх фіксували лише поодинці та в різні пори року, каже еколог. Ймовірно, птахи шукали місце для майбутнього гніздування. До цього окремих особин помічали біля Криму та на Сиваші. У 2021 році науковці вперше зафіксували на Тузлівських лиманах велику зграю - 67 птахів. Тут їх приваблює насамперед доступна кормова база. У лиманах є різні дрібні водорості, рачки артемії та личинки комах, зокрема мотиль.

Деякі організми, якими харчуються фламінго, містять бета-каротин. Саме він впливає на характерне рожево-червоне забарвлення птахів. Тому, попри постійний вплив війни, фламінго продовжують повертатися до Тузлівських лиманів, де знаходять достатньо їжі, пояснив науковець.

Четвертий рік поспіль фламінго не можуть вивести пташенят. Що конкретно їм заважає - вибухи, дрони, і чому птахи такі чутливі до шуму саме під час гніздування? Що сталося цього року?

"У 2022 році вони планували, я так вважаю, гніздуватися, але масштабна війна зруйнувала їхні плани. Їх тоді було близько 550 птахів. У 2023 році вони теж намагалися, шукали різні варіанти. Їм вдалося знайти більш-менш безпечне місце і вивести потомство - близько 200 пташенят", - розповів Русєв.

У 2024, 2025 та 2026 роках рожеві фламінго також прилітали на Тузлівські лимани різними за чисельністю зграями. Зазвичай вони перебувають тут із квітня до жовтня. Птахи намагалися формувати кілька колоній, однак закріпитися на території їм не вдавалося.

Однією з головних проблем для фламінго став постійний вплив війни. Через польоти "Шахедів" та інших безпілотників птахи лякаються і залишають гнізда. У цей момент до колоній можуть прилітати великі морські мартини, які руйнують гнізда та поїдають яйця. Через це розмноження фламінго фактично не відбувається, пояснив еколог. Така ситуація повторилася і цього року. Тобто проблема не в самих мартинах - вони поводяться природно. Проблема в тому, що через постійний шум і вибухи фламінго змушені значно частіше залишати гнізда.

Через постійний шум і вибухи фламінго змушені значно частіше залишати гнізда / фото Національний природний парк "Тузлівські лимани", фейсбук-сторінка

"Сильний шум змушує фламінго злітати з гнізд. Іноді над територією лиманів протягом одного дня пролітає по 10–20 "Шахедів", і це створює для них постійний стрес. Усі птахи чутливі до шуму, але особливо фламінго та пелікани - вони лякаються й відлітають. Минулого року на Тузлівських лиманах перебувало близько 1800 фламінго. Через обстріли вони орієнтовно на два тижні перемістилися до Румунії, а потім повернулося близько 2800 особин. Згодом вони знову зникли, бо в період розмноження стають ще більш чутливими до шуму", - каже Русєв.

Чи відчувають самі птахи якийсь стрес через невдале гніздування - на рівні поведінки чи інстинкту? Чи це радше біологічний процес: не вивели потомство - просто відлетіли до наступного сезону?

Вважається, що майже всі птахи відчувають стрес різного ступеня через наслідки війни, наголосив Русєв. Йдеться не про те, що фламінго "переживають" невдачу так, як людина. У птахів стрес - це фізіологічна й поведінкова реакція організму на загрозу або несприятливі умови, які завадили гніздуванню. Через це вони змінюють свою поведінку й можуть залишати певні місця.

Якщо зазвичай птахи можуть перебувати на певній території кілька тижнів, то через обстріли вони змушені залишати її раніше й шукати безпечніші місця. Такий стрес може мати наслідки і для подальшого розмноження.

"Науковці не можуть точно визначити, скільки часу птахи переживають наслідки такого стресу. Однак очевидно, що він впливає на їхній фізіологічний стан, поведінку та здатність до розмноження. Наприклад, якщо птахи летять через нашу територію і їм не вдалося затриматися тут на кілька тижнів, то вони будуть дуже слабкими. Вони не зможуть знайти достатньо їжі, тому що в цій зоні мало солоних водойм, особливо зараз, коли значна частина територій окупована. У результаті до місця гніздування вони прилетять знесиленими й не зможуть відкласти стільки яєць, як зазвичай", - пояснив еколог.

Щоб у майбутньому оцінити, як саме війна впливає на природу та популяції цих птахів, необхідно постійно проводити моніторинг. Втім, наразі значна частина природних територій через окупацію недоступна для дослідників.

Розкажіть про самих фламінго - як вони живуть, куди відлітають на зиму? Якщо гніздування не вдалося, що птахи роблять далі, де зимують і наскільки далекий їхній шлях?

"Я сказав, що на Тузлівські лимани фламінго прилетіли з Туреччини. Але, наприклад, у нас була 22-річна самка, яку закільцювали в Іспанії на одному з озер. І потім вона дала пташенят у нас у 2025 році. Із тих 200 пташенят, які з’явилися у нас, ми змогли закільцювати 18 і отримали дуже важливу інформацію: вони перебували в Румунії, Болгарії, Іспанії, Італії, тобто там зимують", - розповів Русєв.

На перший погляд може здатися дивним, навіщо птаху, який живе в теплішій Іспанії, летіти аж до України. Але для фламінго це природна поведінка. Коли популяція зростає і з’являється нове потомство, птахам потрібні додаткові території. Починається конкуренція за їжу та місця для гніздування, тому молоді особини можуть шукати нові придатні для життя місця. Так відбувається поступове розселення виду.

Фламінго - соціальні птахи, які живуть і переміщуються великими колоніями. Щодо тривалості їхнього життя, точних даних про птахів у дикій природі поки недостатньо. Відомо, що вони можуть жити щонайменше 30 років.

"Вони дуже полохливі й будують досить незвичайні гнізда - за формою вони нагадують перевернуте відро. Будують їх із мулу, мушель і піску, але основним матеріалом є саме мул. Це пов’язано з тим, що зазвичай вони гніздуються на мілководді, де рівень води може змінюватися. І якщо вода підніметься, яйце або пташеня залишатимуться над водою. Зазвичай вони відкладають одне-два яйця, частіше - одне", - розповів біолог.

Національний природний парк "Тузлівські лимани" / фото Національний природний парк "Тузлівські лимани", фейсбук-сторінка

Батьки годують пташенят особливим "молочком" - червонуватою речовиною, яку утворюють у спеціальній залозі в горлі. Воно формується завдяки корму дорослих птахів, зокрема рачкам і водоростям, і за консистенцією нагадує рідке пюре.

Коли малеча підростає, то поступово починає самостійно шукати їжу на мілководді. Дзьоб цих птахів має незвичайну форму і працює як своєрідний фільтр. Фламінго занурює його у воду та набирає разом із нею мул і дрібні організми. Потім вода проходить через спеціальні фільтрувальні структури в дзьобі, а поживні частинки залишаються всередині, розповів біолог.

довідка

Іван Русєв

доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу національного природного парку «Тузлівські лимани»

Закінчив біологічний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова. Тривалий час працював у системі протичумної служби. У 1988 році захистив кандидатську, а у 2013 році - докторську дисертацію зі спеціальності «екологія».

З 2018 року керує науково-дослідним відділом Національного природного парку «Тузлівські лимани».

Вас також можуть зацікавити новини:

• Українські полярники показали, як пінгвіни "літають" біля станції "Академік Вернадський" (відео)
• Вчені виловили форель із гірського озера, і воно "ожило": що змінилося
• Тисячі лелек після перельоту до Африки зібралися на звалищі: що їх туди привело (фото)

Підтримайте нас

Правила користування сайтомПро насМи в соцмережах

Політика конфіденційностіРедакційна політика

Контакти

Головна

RUмова

розділи

погода