Шпилька "подрузі" Богомолець. "Влучна лайка корисна для здоров'я": Супрун заступилась за матюки

В.о міністра охорони здоров'я Уляна Супрун не підтримує ініциативу народної депутатки Ольги Богомолець "про протидію лихослів’ю" і розказала, чому обсценна лексика може бути корисною для здоров’я. Про це вона написала у facebook, зазначають Патріоти України.

"Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації, і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних чи позитивних наслідків", - зазначила Супрун.

Вона звернула увагу на той факт, що, коли людина реагує нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуває полегшення.

"У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів. Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні", - пояснила вона.

Посилаючись на наукові дослідження, Супрун вказала на ефективність лайки в зменшенні болю, посиленні серцебиття і підвищенні больового порогу.

При цьому вона підкреслила, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне.

В.о. міністра також зазначила, що розуміти і висловлювати свої емоції теж корисно для здоров’я. А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію.

Вона нагадала також про існування хвороби, що має назву синдром Турета. Так, 10-20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені. Також симптомом деяких хвороб є стан афазії. У людей з нею порушена мова та її розуміння, але матюкатися вони подекуди можуть чудово.

"Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром", - пояснила Супрун.

Тому, підкреслює вона, звичайне мовлення та обсценна лексика — це окремі речі з точки зору нейрофізіології.

"Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку", - наголосила Спрун.

"А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо", - додала вона.