Скандал із письменницею та хлопчиком-аутистом: Відома волонтерка вказала, у кого дійсно могла б "жбурнути каміння"

Волонтерка, радниця першого заступника міністра оборони Дана Ярова відреагувала на активне обговорення інциденту, що трапився із дитячою письменницею Лесею Ворониною, яка під час виступу на книжковому фестивалі на ВДНГ в Києві "Книжкова країна" висловилася публічно про дитину з аутизмом. На своїй сторінці у Facebook Ярова спробувала об'єктивно подивитися на ситуацію з обох боків, передають Патріоти України.

Вона зазначила, що скандал у соцмережах, який розділив людей на два ворожі табори — тих, хто "придав анафемі письменницю", і тих, хто пише: "Куди дивляться дорослі, які випускають в люди дітей з РАС та аутизмом", — лише поглиблює суспільний розкол і стигматизацію.

Вона спробувала пояснити свою позицію: "Як мама дитини з РАС, я в свій час вивчила гори інформації з цього приводу. І стою на захисті прав таких дітей на соціалізацію, якщо вона їм потрібна, бо є дійсно такі, яким не потрібна. Статистика народження дітей з РАС показує, що в людській популяції якимись шаленими темпами збільшується кількість дітей з РАС/аутизмом. І по суті це не хвороба, я спектр нестандартних рис і поведінки ( я спеціально не беру тяжкі форми аутизму, з порушенням когнітивних функцій). Як казав мені один відомий лікар, немає двох однакових людей з РАС. У кожного свої моменти".

Волонтерка звернула увагу: "Але, також як мама дитини з РАС, я розумію біль батьків. Бо суспільство абсолютно не здорово реагує на дитину, яка може декілька разів повторити за дорослим якісь слова, чи почне співати чи займеться своїми справами, коли на думку дорослих, має займатись тим чим всі інші… Ізолювання «здорових дітей» від так званих «нездорових» абсолютно дурна затія, бо і тим і іншим дітям далі жити разом в цьому не ідеальному світі".

Разом з цим Ярова зауважила, що цілком розуміє і письменницю: "Те що я про неї прочитала, дало мені розуміння, що вона людина творча, яка здатна поринати в дитячий світ з головою, та переходити на мову дітей, яка їм зрозуміла та яка захоплює їх у вирій пригод".

Вона згадала про власний досвід презентації книги, запевнивши, що на такій події може відбутись що завгодно: "І там де ти намагався навпаки зробити щось добре та правильне, може бути перекручене як завгодно. І вибачення, самі щирі, не будуть мати жодного значення. Фразу «істота, яка привертає увагу», можна трактувати як завгодно. Може письменниця як раз розповідала про казкових істот, і таким чином намагалась привернути увагу дитини, не знаючи про те, що дитина особлива, а її опікуни не попередили про це".

"Жбурнути камінням" Ярова, за її словами, могла б лише в тих, хто займає крайні позиції. Такі радикальні підходи, вважає вона, не ведуть до розв'язання проблеми, а лише множать упередження й агресію.