"Там, де є кисень, там є життя. Це 50% лікування": Лікарі розповіли, як застарілі апарати ШВЛ вбивають українців

Згідно з твердженнями деяких іноземних медиків, половина пацієнтів, які хворіють на коронавірус і підключені до апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ), вмирають. На їхню думку, ШВЛ можуть представляти пряму і безпосередню загрозу життю і здоров'ю певної категорії хворих, передають Патріоти України.

Однак не все так безнадійно – існує також СІПАП-апарат, який дозволяє наситити легені повітрям за допомогою подачі стисненого кисню безпосередньо в дихальні шляхи. Завдяки цьому вони розправляються, і дихати хворим стає набагато легше.

Що таке ШВЛ і СІПАП

Система штучної вентиляції легенів (ШВЛ) розрахована на два види вентиляції легенів – механічний і неінвазивний.

Перший варіант використовується лише у тому разі, якщо пацієнт не може дихати самостійно і за нього це робить машина. Для цього в трахею вводиться спеціальна трубка, через яку здійснюється примусова вентиляція легенів. Сам пристрій складається з панелі управління і компресора, що подає кисень у легені хворого.

Другий варіант передбачає режим СІПАП (CPAP – Constant Positive Airway Pressure) і використовується для забезпечення допоміжного дихання при нейром'язових і респіраторних захворюваннях. Перевага СІПАП полягає у тому, що його можна використовувати як у домашніх умовах, так і в лікувальних установах. Існують два різновиди СІПАП – базовий і автоматичний.

Перший використовується в двох сценаріях: під час сну або лікування. При застосуванні базової СІПАП рівень тиску необхідно встановлювати вручну – через маску, шолом або назальні катетери. Автоматична СІПАП дозволяє лікарю встановлювати максимальний тиск, під який ШВЛ-апарати потім автоматично підлаштовуються.

ШВЛ-апарати, що працюють у режимі CPAP, дозволяють утримувати альвеоли в розправленому стані і запобігають деформації органів дихання.

Статистика підключення хворих до ШВЛ

Згідно з даними Центру громадського здоров'я України, з початку епідемії COVID-19 в Україні зареєстровано 71 056 осіб із цим діагнозом. На сьогодні 39 308 із них одужали, а 1709 померли від ускладнень.

Усього в Україні зараз хворіє 30 039 осіб, з яких 4800 проходять лікування в медичних установах. 124 з них підключені до апарату ШВЛ.

У коментарі лікар-анестезіолог Сергій Дубров розповів про те, що якщо у хворого падає сатурація (насичення крові киснем), знижується артеріальний тиск і втрачається свідомість, його повністю переводять на штучну вентиляцію.

"Якщо хворий не може дихати за допомогою допоміжних апаратів, маски, високопоточних канюлей (назальних), і є пряма загроза його життю, то ми переводимо його на ШВЛ. Жоден анестезіолог не переведе хворого на ШВЛ, якщо у цьому не буде потреби. Особливо, якщо пацієнт може більш-менш самостійно дихати і йому лише потрібні допоміжні варіанти вентиляції", – зазначив лікар.

За словами пана Дуброва, по всьому світу летальність серед хворих на COVID-19, яких переводять на ШВЛ, дуже висока. Десь від 50% до 90% залежно від країни.

"Ми повинні розуміти, що штучної вентиляції легенів потребують пацієнти зі вкрай важким перебігом хвороби. І це їхня остання надія, оскільки інші методи неефективні", – наголосив лікар.

У коментарі головний лікар Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні Роман Остяк зазначив, що вони не підключають своїх пацієнтів до апаратів низького класу, а лише використовують ШВЛ середнього та вищого класу.

"Усе залежить від апарату. Хочу зауважити, що допомагати хворим, у яких є проблеми, потрібно. Бажано вчасно надати їм допомогу з використанням СІПАП-апаратів, щоб не допустити повного переходу на ШВЛ. У цьому випадку СІПАП набагато ефективніший, оскільки завдяки йому пацієнти можуть самостійно дихати", – пояснив лікар.

Завідувач реанімації опорної лікарні Вінницької центральної районної клінічної лікарні Володимир Чеботарьов поділяє думку колег з-за кордону.

"Ми до цього висновку також дійшли. Якщо взяти інвазивний метод штучної вентиляції легенів, то за показниками, людина виживає в 10-30% випадків. Але дуже часто цей показник становить 10%. Виживання хворого за допомогою апаратного дихання через інтубаційне ведення знижується. Тобто хворий не самостійно дихає, а за допомогою апарату. У цьому разі відбуваються додаткові пошкодження й абсолютно не виконується завдання, яке ми ставимо. Коли дихання кероване, то виживання мінімальне", – розповів лікар.

Він переконаний, що їм потрібні лише апарати СІПАП (якісний апарат коштує від 600 тисяч до 1 мільйона грн.), які дозволяють якісно лікувати пацієнтів.

"СІПАП можна використовувати як для дітей, так і для дорослих з іншими хворобами (судинними, при низькому гемоглобіні, діабеті, гнійних і серцевих захворюваннях). Кожній людині потрібен кисень, інакше вона помре від асфіксії (нестачі кисню). Там, де є кисень, там є життя. Це 50% лікування", – додав Чеботарьов.