Давайте згадаймо, ким були перші жертовні герої в ім'я вільнолюбної України та за яких обставин вони назавжди закрили свої сповнені любові та відваги очі...
Сергій Нігоян
Етнічний вірменин, громадянин України Сергій Нігоян народився і жив у Березнуватівці Дніпропетровської області. Його сім'я переїхала до України, рятуючись від війни в Нагірному Карабасі.
Навчався в Дніпродзержинському коледжі фізичного виховання, а на Майдан приїхав на початку грудня 2013 року, не повідомивши про це батьків. 20-річний Сергій був одним з охоронців Євромайдану.
"Це моє майбутнє теж. Мені жити в цій країні", – пояснював він свою участь у протестах. Нігоян запам'ятався за відео на тлі барикад, де він читає уривок із поеми "Кавказ" Шевченко, і за фото з плакатом "Голосом народу говорить Бог".
Приблизно о шостій ранку 22 січня 2014 року хлопця було застрелено свинцевою картеччю біля стадіону "Динамо" під час умовного "перемир'я".
Михайло Жизневський
Уродженець Гомеля, активіст УНА-УНСО та учасник самооборони Майдану Михайло Жизневський загинув за чотири дні до свого 26-річчя. Він отримав наскрізне поранення в серце мисливською кулею під час штурму на Грушевського.
У день народження загиблого, 26 січня 2014 року, до Михайлівського Золотоверхого собору прийшли близько 10 тисяч українців, щоб попрощатися з активістом.
50-річний активіст зі Львова Юрій Вербицький був ученим-сейсмологом, альпіністом, працював в Інституті геофізики НАН. У середині січня 2014 року взяв відпустку для участі в Євромайдані, допомагав волонтерам на кухні.
21 січня чоловіка викрали з Олександрівської лікарні в Києві разом з Ігорем Луценком, де активісти лежали з отриманими на Майдані травмами.
Наступного дня в лісі поблизу села Гнідин Бориспільського району було виявлено тіло Юрія Вербицького, який помер від тортур на сильному морозі. Його руки було перемотано скотчем.
Після 3-ї години ночі 22 січня стало відомо, що в реанімації помер 22-річний хлопець, якого силовики побили на колонаді стадіону "Динамо". Він упав із 13-метрової висоти – травми виявилися несумісними із життям. Ім'я загиблого залишилося невідомим для ЗМІ.
Через вісім років після трагічних подій суди в справах Майдану продовжуються. Рідні загиблих не часто коментують процес, але зізнаються, що не вірять у справедливе покарання вбивць.
"Правду неможливо дізнатися, марно. ...Досі нікого не покарали. А через десять років і забудеться все це. Сьогодні вже забули", – сказав 2020 року батько Сергія Нігояна Гагік Нігоян "Ґратам".
"Усе розслідування – одна суцільна фікція, тільки вдають, що працюють у цій справі", – прокоментувала сестра Михайла Жизневського Наталія Жизневська.
У справі Юрія Вербицького вже кілька років тривають два судові процеси. Брат загиблого майданівця, який стежить за процесом через свого адвоката, побоюється, що не так і дочекається оголошення вироку.
"Це як затягнутий серіал іде. Дуже довго все йде. І питання в іншому – скільки ще таких справ буде? І якщо кожна продовжуватиметься так – то я, напевно, не доживу до кінця..." – сказав Сергій Вербицький "Суспільному".
У листопаді 2021 року ДБР повідомило про підозру в справі Майдану дев'яти колишнім високопосадовцям часів президентства Віктора Януковича. Йдеться про учасників злочинної групи, якою керував сам експрезидент.
