У Києві на 1000-й день повномасштабної війни досі доводиться відстоювати право на послуги українською мовою. Про це на своїй сторінці в Інстаграм написала Вероніка Першина, передають Патріоти України.
"Декілька тижнів тому я записалася на новий спорт. Вперше за довгий час вилізла зі своєї бульбашки і опинилася серед багатьох незнайомих людей. Коли тренер почав проводити заняття російською, то мені стало прикро і неприємно.
Після тренування я написала відгук і прийшовши на наступне тренування розслабилася, тому що тренер говорив українською. Але радість була недовгою, тому що одразу після розминки він підійшов і провів зі мною бесіду. Якщо коротко, то було сказано: "Я вас поважаю, хочу налагодити з вами контакт, тож з вами я буду говорити українською, я не проти, але до мене ходять свої люди і для них тренування я буду проводити російською". Мене колотить до сих під від цього ставлення, але далі стало ще гірше", - написала Першина.
Також вона розповіла про другий випадок. "Я прийшла на інше заняття і тренерка говорила українською, але інші тренери, які проводять індивідуальні заняття з дітьми в цій же залі, проводили їх російською. Я знову написала відгук.
Найнеприємніше те, що серед цих людей я вважаюся неадекватною радикалкою, але ніхто з них не задумується над своїми діями, а точніше бездіяльністю. Я жахаюся, що є бізнеси в центрі Києва, які за три роки війни не дійшли до того, щоб надавати послуги українською. Мені болить, що серед людей, які віддають все заради нашої свободи, ходять інші, які настільки комфортно (завдяки першим!) почуваються, що навіть не спромоглися задатися питаннями, від яких залежить наше майбутнє… А навіщо ж їм напружуватися, там на фронті за них все порішають інші… ціною своїх життів", - зазначила жінка.
Інсульт – надзвичайно поширений стан. Щороку з інсультами в Україні госпіталізують понад 145 тисяч осіб. Передумови, що значно підвищують ризик виникнення цього стану, медики називають факторами ризику, передають Патріоти України. "Ефективна профілакти...
У Чернівцях собака породи хаскі кожного дня приходить до під’їзду, де жив його господар, якого мобілізували. Колись він був безпритульним, але знайшов дім, а тепер не полишає місце, де відчув щастя. Про це повідомила директорка департаменту соцполітики...