"Це астрономічно позамежні цифри!" - російський адвокат про статки володаря Кремля

Такого висновку дійшов американський економіст, співробітник Атлантичної ради у Вашингтоні Андерс Аслунд, передають Патріоти України з посиланням на Обозреватель.

Якщо це дійсно так, чому росіяни абсолютно спокійно сприймають цей факт? Чи є спосіб повернути хоча б частину цих коштів до держбюджету країни? І якщо так, чи здатна ця астрономічна сума повністю перетворити Росію?

Своєю думкою з цього приводу поділився російський адвокат Марк Фейгін.

— За словами Аслунда, він не впевнений, що абсолютно вся озвучена сума належить особисто Путіну — можливо, частина коштів розподілена серед його оточення. Які ваші оцінки?

— Андерс Аслунд дійсно авторитетний аналітик. Зрозуміло, він оперує не тільки публічною інформацією, але, мабуть, йому доступні і якісь інші джерела, на підставі яких він може судити про це.

Але річ у тім, що це сфера астрономічних величин. Можна сказати не 160 мільярдів, а 560 мільярдів — це неймовірні цифри. Але я думаю, що тут може бути застосована схема, як в офшорних компаніях: номінальний директор. Номінальним директором цих капіталів може бути хто завгодно — від Ролдугіна до Тимченка, але реальним бенефіціаром, власником, звісно, є Путін. Він розпоряджається всією цією величезною масою.

Немає розуміння того, кому це належить юридично. Це настільки астрономічно позамежні цифри, що одна людина володіти цим не може — просто юридично, нормативно. Незважаючи на боротьбу з офшорами, no-name-капіталами тощо, в сучасному світі як і раніше існує величезна маса можливостей для приховування реальних власників подібного роду астрономічних величин.

Звісно, ця сума розподілена між довіреними особами Путіна, ким би вони не були — бізнесмени, бандити, чиновники і тощо. Вони зберігають його капітал. Просто не зрозуміло, як на планеті Земля такою сумою можна керувати самому. Це практично неможливо. Для цього потрібні величезні приводні ремені всього цього механізму.

Як він продовжує контролювати те, щоб ці гроші не пішли на бік? Перш за все — залишатися президентом Росії. Це головний його ключ до володіння цими капіталами, а не те, що він фізично — Володимир Путін.

Сучасний світ не виробив інших умов контролю за своїми капіталами, окрім юридичних або владних. І допоки у Путіна влада, він дійсно контролює цю божевільну масу грошей.

— Інформація про статки Путіна досить публічна, про це йшлося не раз. Напевно, вона відома і рядовим росіянам.

— Абсолютно точно.

— Тоді виникає логічне запитання: чому вони з цим згодні? Чому вони дозволяють Путіну бути настільки багатим?

— Це все та сама загадкова ентропійна ділянка свідомості російських людей. Я скажу — більшість схвалює це його безмірне багатство. Охопити розумом масштаби цього багатства вони не можуть. Для людини, яка живе на жебрацьку пенсію або жебрацьку зарплату, це просто циферки. Вони міркують, що Путін, звісно ж, дуже багата людина, але наскільки він багатий — зрозуміти неможливо.

Наступний етап: вони перекидають місток і кажуть — "він же не може бути бідним, таким же, як ми". Тобто він має бути винятковим в усьому.

Це коктейль зі страху, обожнювання, заздрості і водночас якогось здавленого, десь зовсім у підсвідомості, обурення — чому на його місці не я.

Звісно, будь-який дурень розуміє, що такі гроші не заробляються фізичною істотою за одне життя. Зрозуміло, що це гроші самих росіян. Вони вважають, що вони довірили йому цей капітал, до якого вони ніколи не доторкнуться. Але це від політичної довіри — що Путін робить все правильно, особливо у зовнішньополітичному просторі. Щодо внутрішньополітичного простору вони можуть нарікати, але в зовнішньому вони його підтримують. Вони можуть обурюватися: "Чому ми витрачаємо гроші на Венесуелу", але все одно вони підтримують. У них окремі претензії, а не загальні.

— До речі, щодо внутрішньої політики. Навіть офіційні соцопитування свідчать, що чимало росіян невдоволені політикою Путіна. І, повертаючись до астрономічної суми у 160 мільярдів —якби вона опинилася в держбюджеті РФ, чи могла б вона повністю змінити обличчя Росії?

— Проблема полягає в тому, що, якщо вона опиниться в держбюджеті у путінській Росії, то її вдруге вкрадуть.

У коня пішов би корм, як у нас кажуть, тільки якщо б ця система змінилася. Якби в Росії змінилася система зі злодійської, якою вона зараз є, на цивілізовану, то, звісно, 160 мільярдів доларів — це гігантські інвестиції і в людський ресурс, і в технології. Не проїдання, створення умов для вудок, а не для рибки. Вони б створили робочі місця, створили передумови для ефективного керування.

Звісно, кошти такого масштабу могли б працювати на національну економіку.

Але ще одна велика проблема полягає в тому, що всі ці гроші, які порахував Аслунд, швидше за все, так чи інакше, перебувають поза межами Росії. Навіть якщо в них входять, наприклад, якісь російські видобувні компанії, то володіють ними офшорні компанії за кордоном. Це приховано під матрьошкою величезної кількості прокладок різного роду, з перехресним офшорним володінням, коли один офшор володіє іншим, а той, зі свого боку, володіє цим самим офшором. Є трасти — сліпі, несліпі, — які забезпечують непрозорість володіння. Схем дуже багато.

— І цей факт ускладнює перспективи повернення коштів.

— Саме так. Розумієте, якщо мову вести виключно про національне підприємство, яким володіють офшори, то тут іншого шляху, окрім націоналізації, просто немає. Це може бути мати як наслідок суди тощо, але це вольове рішення влади — все, що награбоване всередині країни, забирається миттєво, за один день.

— Такі рішення можуть бути ухвалені після того, як Путін відійде від влади?

— Можуть, якщо не залишиться путінської політики, не залишиться путінського держкапіталізму. Так, звісно, безумовно, такі рішення можливі.

Що стосується поза межами Росії, то це залежить від міжнародної спільноти. Я, наприклад, в перспективу репатризації, повернення цих капіталів додому, не вірю. Бо ці гроші працюють на створення добробуту Заходу, вони інвестовані в західну економіку і створюють там додатковий продукт, зростання ВВП тощо. Ну який же дурень погодиться на те, щоб ці рбочі інвестиції повернути в Росію?

Що впало — те пропало, це проблема вашої влади, яка вас пограбувала і гроші вивела на Захід. Це правила гри, і ви з цим нічого не зробите.

Швидше за все, західні еліти, західні держави, західні спецслужби зможуть це все відняти і повернути у свої національні економіки. Вони вміють це робити дуже ефективно. У такий розклад я вірю.

Резюмуючи, скажу, що, перш за все, дійсно, проблема у свідомості росіян, які не розуміють, що грабують конкретно їх. Всі ці пенсійні реформи з підвищенням віку, всі ці податки, все це усунення народу Росії від володіння надрами, яке записано в Конституції... Вони ні на що не можуть претендувати, ні про що їх не питають — ані щодо формування влади, ані щодо розподілу багатств. Вони ніхто.

І допоки ця свідомість, що, формально володіючи всім, ви ніхто, не зміниться, нічого не зміниться і в сенсі багатств Путіна і його оточення.