"Це біль мого серця": Ніно Катамадзе розповіла про допомогу для України, ставлення сина до війни та плани на поїздку в Крим

Знаменита грузинська співачка Ніно Катамадзе, яка довгі роки жила та працювала в Україні, а наразі активно підтримує нашу державу у війні з Росією, 28 та 29 квітня виступить у Києві, передають Патріоти України.

Два благодійні концерти відбудуться у КВЦ "Парковий" о 19:00. Артистка потішить публіку старими улюбленими хітами, а також заспіває нові композиції. Усі вони – грузинські, а єдина пісня, яку зірка виконує нерідною мовою – це українські "Чорнобривці".

Напередодні виступів Катамадзе поспілкувалася з OBOZREVATEL. В ексклюзивному інтерв'ю вона розповіла про роботу свого фонду, який допомагає українцям, про сина та його ставлення до війни, а також поділилася планами на поїздку в нині анексований Крим, де співачка не була з 2014 року.

– У Грузії також була війна з Росією, і частину території вашої країни досі окуповано. Люди у Грузії підтримують Україну, а влада – ні. Чому, на вашу думку, так відбувається?

– Я можу особисто говорити лише за свій народ, до якого я належу сама. Я не спілкуюсь із владою і мені не хочеться коментувати її вчинки. Я можу прокоментувати лише так. Якщо ти не підтримуєш країну, яка захищається, і не підтримуєш народ, який бореться проти вбивства своїх дітей, матерів, бабусь, дідусів, чиї будинки, школи та лікарні бомбять, це означає, що ти на боці зла.

– Чи пояснюєте ви своєму синові те, що відбувається у світі? І як він реагує на події в Україні?

– Звичайно, пояснюю. Наша хрещена – українка, Світлана Куклич. Ми цілий рік чекали доки наша хрещена приїде до нас до Грузії. І були раді, коли вона нарешті приїхала. Кожен день нагадує мені про Україну. Скрізь майорять українські прапори, ми знаємо всі новини. Ми самі у Фонді збираємо гроші для українських дітей. Ми багато чого робимо для того, щоби допомогти. Ніколоз все розуміє і приймає близько до серця, тому що він багато разів був у Києві. Так що для нас це важлива тема.

– Коли ви вперше приїхали до України після 24 лютого, чи відчули особисто для себе якісь зміни? Що найбільше здивувало, вразило чи злякало?

– Я не мала вражень. Це були не враження, це був біль серця. Для мене Україна це не лише місце, до якого хочеться просто приїхати та підтримати. Я люблю цю країну! Я люблю її через тих людей, яких люблю. Люблю мого Мишу Бондаренка, який є моїм партнером уже понад 15 років. Він організовував усі мої концерти у Києві, в Україні. І у всіх містах, які зараз бомбардують, я була і співала. Я знаю особисто ці міста та людей, які там жили і яким довелося тікати звідти. І знаю тих, хто лишився і зник, і я не знаю, що з ними. У мене дуже багато знайомих та коханих людей в Україні, яким я часто дзвоню. Я з усіх сил як можу намагаюся їх підтримувати. Тому це не просто кохання. Це не просто інтерес до країни, де відбувається страшна історія. Це люди, яких я люблю, і люди, які показали Україну та показали, за що її можна любити.

– Розкажіть про ваш фонд. Як виникла ідея створити його? Чим займаєтесь зараз? Які результати?

– Ми знали, що нам необхідно створити Фонд. Я назвала його Фонд Ніно Катамадзе, щоб українці, які приїжджають до Грузії, швидко його знаходили і не відчували себе самотніми тут. 28 березня нашому Фонду виповнилося 1 рік. Ми створили його за місяць після початку війни. До цього ми волонтерили, але для того, щоб ми могли офіційно проводити фінансові операції, для купівлі ліків, оплати операцій тощо, необхідно було створити Фонд. І ми це зробили. Зараз ми підтримуємо 80 дітей, вони приходять до нас обов'язково у суботу-неділю, крім того, у будні ми теж намагаємося організовувати різні активності. А кожних вихідних ми займаємося арт-терапією, малюємо, ліпимо, вивчаємо архітектуру. Якоюсь мірою ми намагаємось збудувати свою Україну тут.

У нас працюють кілька працівників, українці та грузини. Ми бачимо, що дітям дуже цікаво і в нас вже є дуже хороші результати. Були діти, які не розмовляли, коли прийшли до нас, а зараз вони співають, танцюють, малюють, раді приходити до нас. Також паралельно я займаюся збиранням грошей для Unbroken – реабілітаційного центру у Львові. Вони роблять дуже багато, надають медичну допомогу, допомагають із протезами потерпілим. Допомагаємо, як можемо, зібрати гроші. Я амбасадор цього проєкту у Грузії. Намагаюся, щоб у Грузії про нього знав кожен.

– Ваш останній альбом "ЙЕЛОУ" – Жовтий. Із чим у вас асоціюється жовтий колір?

– Жовтий – складний колір. Із ним нелегко. Жовтий – колір сонця для мене. Можливо, для когось це щось інше. Для мене ж – колір сонця. Сонце дуже сильне, дуже гаряче і з ним потрібно бути дуже обережним. Потрібно знати, як з ним поводитися, щоб тебе не спалило. Тому цей колір цікавий. Сподіваюся, скоро буде у мене новий альбом. Шукаю можливості духовної та душевної, поїхати та записати.

– Чи приїдете ви до Криму після звільнення?

– Чи я приїду? Я не була в Криму після 2014 року і після звільнення я буду там, із задоволенням.