Досить на хвилинку зайти в сучасний рибальський магазин і подивитись на ціни, щоби зрозуміти: зараз риболовля – хобі не для всіх. Тоді як в СРСР мало не в кожній родині був хтось, хто за першої ж нагоди вирушав із вудкою до води, передають Патріоти України.
Але в чому був секрет такої популярності і поширеності рибальства за часів Союзу? OBOZ.UA розбирався із причинами. А їх було чимало.
Однією з головних причин була банальна нестача якісних продуктів у магазинах. Принести додому щось смачне, корисне і свіже водночас здавалося чимось мало не фантастичним. А риболовля дозволяла урізноманітнити раціон родини свіжою рибою, яку було складно знайти в державному продажу в належному вигляді. Для багатьох родин улов ставав вагомою підмогою, особливо в періоди дефіциту м’ясних виробів. Рибу солили, сушили та готували на місці. Те, що для когось було хобі, для всіх близьких ставало справжнім джерелом якісного білка.
У суспільстві, де майже кожен аспект життя був регламентований як не партійною ідеологією, так суспільною думкою берег річки залишався зоною вільною від лозунгів. На риболовлі людина могла нарешті залишитися наодинці з собою або в колі близьких друзів, не побоюючись осуду за "неправильні" розмови чи поведінку. Це був своєрідний вид внутрішньої еміграції, де єдиним важливим законом був кльов.
Зараз це здається неймовірним, але в часи СРСР риболовля вважалася одним із найдешевших видів відпочинку, доступним кожному робітнику чи інженеру. Проста бамбукова вудка коштувала копійки, а поплавці часто робили власноруч із гусячого пір’я чи пробок. Більшість водойм були спільним надбанням, тому не потрібно було платити за в’їзд чи оренду місця, що робило цей вид відпочинку по-справжньому масовим.
Оскільки виїзд за кордон для звичайного громадянина був майже неможливим, люди масово освоювали внутрішній туризм. Поїздка на риболовлю з наметами, багаттям та казанком юшки стала ідеальним форматом відпустки або вихідного дня. Це давало змогу відчути справжню єдність із природою, якої так бракувало мешканцям типових радянських багатоповерхівок у промислових містах.
Державна пропаганда та кінематограф також доклали руку до популярності цього заняття, зображуючи рибалку як образ позитивного, спокійного та господарського громадянина. Кадри з вудками часто з’являлися в комедіях та на сторінках журналів, створюючи привабливу картинку ідеального дозвілля. Риболовля стала частиною загальноприйнятого культурного коду, який передавався з покоління в покоління як важлива життєва навичка.
Досить на хвилинку зайти в сучасний рибальський магазин і подивитись на ціни, щоби зрозуміти: зараз риболовля – хобі не для всіх. Тоді як в СРСР мало не в кожній родині був хтось, хто за першої ж нагоди вирушав із вудкою до води, передають Патріоти Укр...
Апеляційний адміністративний суд підтвердив незаконність відмови в перетині кордону чоловікові, який виховує трьох неповнолітніх дітей. Рішенням суду наголошено, що прикордонна служба не має права самостійно оцінювати підстави для відстрочки від мобілі...