
Українські діти позбавлені можливості вивчення української мови в польських школах. Причина, ймовірно, у відсутності фінансування з боку Міністерства освіти Польщі. Про це заявила голова Світової координаційної виховно-освітньої ради (СКВОР) Світового Конгресу Українців Любов Любчик у проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України», передають Патріоти України.
«У місцевих об'єднаннях українців говорять, що немає фінансування з боку міністерства освіти Польщі. Щодо інших країн, ми боремося і працюємо над цим разом з Міністерством закордонних справ України, з посольствами та консульствами для того, щоб у переліку навчальних предметів за вибором у тій чи іншій країні перебування з'явився предмет «українська мова як іноземна», – сказала вона.
Любчик наголосила, що українські діти дуже часто обирають російську мову у школах країн перебування, щоби підвищити свої результати із зовнішнього незалежного оцінювання. «Вони вже вчаться мовою країни, де перебувають, а як першу іноземну мову вивчають зазвичай англійську. І щоб спростити собі завдання, замість другої іноземної мови – французької, польської чи італійської, вони вибирають російську мову, яку чули, знають і яка полегшує їм завдання», – додала вона.
Головна освітянка Світового Конґресу українців підсумувала, що для того, щоб унеможливити вивчення російської і дати дитині обрати українську, Україна мусить працювати над тим, щоб ввести навчальну дисципліну «українська мова як іноземна» у перелік навчальних предметів за вибором у країні перебування учня. – «Це зумовить, по-перше, вибір української мови для наших українських дітей як іноземної, а також вибір української мови як іноземної для громадян тих країн. І це буде сприятиме поширенню та промоції української мови у світі».
Встановити точну кількість людей, яких Україна втратила через російську агресію, зараз неможливо. Повноцінна картина з’явиться лише після закінчення бойових дій та проведення загальнонаціонального перепису населення, передають Патріоти України. Про це ...
Пам'ять про місце хрещення тисяч людей імовірно шанувалося містянами довгі століття. Однак політичні, соціальні і гідрографічні катаклізми 18-19 ст. поховали те, що берегли як сакральне надбання навіть тоді коли життя у Києві ледь жевріло. Ще кілька ро...