У Новій Зеландії на День святого Валентина з’явилося рідкісне пташеня какапо

У Новій Зеландії вперше за останні чотири роки з’явилося пташеня рідкісного нелітаючого папуги какапо. Малюк вилупився 14 лютого — у День святого Валентина. Ця подія може збільшити загальну чисельність виду до 237 особин, передають Патріоти України з посиланням на повідомлення на сайті Департаменту охорони природи Нової Зеландії.

Про народження пташеняти повідомив Department of Conservation. Водночас офіційно до популяції його зарахують лише після року життя — коли птах стане самостійним і зможе виживати без опіки.

Ще у грудні минулого року природоохоронці оголосили про початок найбільшого за весь час спостережень сезону розмноження какапо (Strigops habroptilus). Самки відклали 187 яєць, однак лише 74 з них виявилися заплідненими. Навіть після вилуплення частина пташенят не доживає до дорослого віку.

Какапо розмножуються не щороку, а лише раз на два–чотири роки, тому кожен сезон має критичне значення для збереження виду.

Щоб підвищити шанси на успіх, фахівці практикують «перехресне висиджування»: запліднені яйця можуть перекладати в гнізда інших самиць. Вважається, що найкраще какапо піклуються про одне або двоє пташенят одночасно.

Пташеня, яке вилупилося 14 лютого, має біологічну матір на ім’я Тівірі, але яйце висиджувала інша самиця — Ясмін. Такий підхід допомагає підвищити виживаність потомства.

У 1995 році популяція какапо скоротилася до критичних 51 особини. Причинами стали полювання та завезення хижаків на острови Нової Зеландії. Це також призвело до значного зменшення генетичної різноманітності.

Сьогодні какапо мешкають лише на спеціально контрольованих островах без великих хижаків. Кожен сезон розмноження перебуває під пильним наглядом фахівців. Птахам із рідкісними або недостатньо представленими генами надають пріоритетну підтримку, тоді як іншим дозволяють більш природний процес спаровування.

Такий баланс між втручанням і природним добором допомагає не лише зберігати популяцію, а й поступово наближати її до стабільного існування без постійної людської допомоги.